До переліку озброєння, що його Сполучені Штати виділили Україні в останньому пакеті допомоги на $500 млн, увійшли високошвидкісні протирадіолокаційні ракети AGM-88 HARM. Ці ракети перебувають на озброєнні Сил оборони вже третій рік і, за словами військових, просто засліплюють ППО противника, знищуючи російські радари

Що таке AGM-88 HARM

AGM-88 HARM – це американська високошвидкісна протирадіолокаційна ракета. Сама її назва вказує на місію озброєння. HARM – це абревіатура, що означає High-speed Anti-Radar Missile (з англ. – високошвидкісна протирадарна ракета). Ракети HARM були створені для літаків західного виробництва, аби знищувати радянські зенітно-ракетні комплекси та радіолокаційні станції, які випромінюють електронні сигнали.

Цю ракету прийнято на озброєння в 1983 році як заміну ракетам AGM-45 Shrike. HARM здатна наводитися на високочастотні радіолокаційні системи. Ракета менш вразлива до традиційних видів перешкод, тобто якщо РЛС вимкнути при виявленні запуску ракети, це радарові вже нічим не допоможе. Так само не допоможе цілі, якщо РЛС мінятиме робочі радіочастоти. HARM обчислює розташування цілі і здатна її вразити, навіть якщо систему вимкнули.

AGM-88 здатна виявляти, атакувати та знищувати радіолокаційну антену або передавач при мінімальному задіюванні екіпажу. Пропорційна система наведення, націлена на радіолокаційні випромінювання противника, має нерухому антену та голівку шукача в носовій частині ракети.

У 1986-му ці ракети використовували під час операції "Каньйон Ельдорадо" проти Лівії. Потім – під час Війни в Перській затоці та ударах по Югославії.

AGM-88 HARM в Україні

Перші повідомлення про використання "гармів" в Україні з'явилися з ворожого табору. 7 серпня 2022 року росіяни оприлюднили фотографії із залишками американської протирадіолокаційної ракети на своїх позиціях, ймовірно, після застосування про російських систем ППО. Напис на шматку хвостового оперення вказав на походження ракети.

На той момент офіційних повідомлень про передачу AGM-88 HARM Україні не було і військові експерти сушили собі голову, як саме Сили оборони могли використати ракету і навіть називали це "фантастикою". Справа в тому, що озброєння було інтегроване під американські літаки F-15E, F-16, F/A-18, F-4, EA-6B, а також пан'європейські Tornado та Eurofighter. Жодного з них на той час українці не мали. Жодного підтвердженого випадку інтеграції ракети AGM-88 до літаків Су-24, Су-25, Су-27 чи МіГ-29, які були в Повітряних Сил України, станом на серпень 2022-го не було. Тому всерйоз говорили, нібито Україна могла запускати ракети з наземної установки, яку сама й розробила.

Але дуже швидко ситуація прояснилася. Спочатку в Пентагоні визнали, що надали Києву швидкісні протирадіолокаційні ракети HARM, просто надто гучно про це не повідомляли і не уточняли скільки і коли поставили їх Україні. Згодом стало відомо, як саме Повітряним Силам ЗСУ вдалося використати американську зброю без американських винищувачів.

Як українці зуміли використати AGM-88 HARM без американських літаків

Світло на це питання пролило відео, представлене Командуванням Повітряних сил 30 серпня 2022 року, що було присвячене українському пілоту Євгену Лисенку, який героїчно загинув у повітряному бою з російськими окупантами.

Проаналізувавши відео, автори Defense Express пояснили, як МіГ-29 змогли адаптувати для використання "гармів". Для цього використали перехідний пілон, в якому і розміщується все необхідне обладнання для передстартової підготовки ракети. Завдяки ньому один МіГ може нести дві AGM-88 HARM.

Директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець у колонці для сайту "Еспресо" писав, що при інтеграції озброєння був продемонстрований унікальний симбіоз сучасних технологій і креативних рішень, завдяки якому HARM почав "розчищати небо" для української авіації.

"У випадку з українськими винищувачами МіГ-29, для встановлення ракет HARM був використаний перехідний пілон, пристрій між крилом і ракетою, в який запаковано все необхідне устаткування для того, щоб ракета перед стартом була підготовлена для пусків по ворожих цілях. Начебто все просто, але насправді це потребувало низки непростих рішень, які були реалізовані у надзвичайно короткі строки. Йшлося про декілька тижнів такої виснажливої, але ефективної роботи й сьогодні ми маємо новий зразок озброєння", – писав Згурець.

Він пояснив, що МіГ-29 використовують для ударів по заздалегідь визначених цілях на полі бою. Пілот для виконання стрільби повинен піднятися на певну висоту і здійснити пуск. Далі HARM, який має дальність польоту у 150 км, самостійно шукає необхідну працюючу РЛС і знищує її на полі бою. Якщо РЛС ворога раптом перестала працювати, то це не буде проблемою, бо ракета знищить ціль за координатами, які попередньо визначаються перед пуском.

Згодом стало відомо, що HARM інтегрували не лише під МіГ-29, але й під Су-27. Цікаво, що лише в 2024 році стало відомо, що для запуску AGM-88 HARM з МіГ-29 та Су-27 необхідний iPad. Це стало зрозуміло після оприлюднення відео 831-ї бригади тактичної авіації.

На ньому зафіксовано використання AGM-88 з винищувача Су-27. У пілота майже всю панель приладів займає планшет.

"Працюючи з українцями, ми змогли взяти багато західної зброї та змусити її працювати на їхніх літаках, де ними керує пілот за допомогою iPad. І вони почали використовувати цю зброю вже через тиждень, як вона була передана", – цитує WarZone заступника міністра оборони США з закупівель та забезпечення Білла ЛаПланте.

У 1986-му ці ракети використовували під час операції "Каньйон Ельдорадо" проти Лівії. Потім – під час Війни в Перській затоці та ударах по Югославії.

Перші повідомлення про використання "гармів" в Україні з'явилися з ворожого табору. 7 серпня 2022 року росіяни оприлюднили фотографії із залишками американської протирадіолокаційної ракети на своїх позиціях, ймовірно, після застосування про російських систем ППО. Напис на шматку хвостового оперення вказав на походження ракети.

На той момент офіційних повідомлень про передачу AGM-88 HARM Україні не було і військові експерти сушили собі голову, як саме Сили оборони могли використати ракету і навіть називали це "фантастикою". Справа в тому, що озброєння було інтегроване під американські літаки F-15E, F-16, F/A-18, F-4, EA-6B, а також пан'європейські Tornado та Eurofighter. Жодного з них на той час українці не мали. Жодного підтвердженого випадку інтеграції ракети AGM-88 до літаків Су-24, Су-25, Су-27 чи МіГ-29, які були в Повітряних Сил України, станом на серпень 2022-го не було. Тому всерйоз говорили, нібито Україна могла запускати ракети з наземної установки, яку сама й розробила.

Але дуже швидко ситуація прояснилася. Спочатку в Пентагоні визнали, що надали Києву швидкісні протирадіолокаційні ракети HARM, просто надто гучно про це не повідомляли і не уточняли скільки і коли поставили їх Україні. Згодом стало відомо, як саме Повітряним Силам ЗСУ вдалося використати американську зброю без американських винищувачів.

Як українці зуміли використати AGM-88 HARM без американських літаків

Світло на це питання пролило відео, представлене Командуванням Повітряних сил 30 серпня 2022 року, що було присвячене українському пілоту Євгену Лисенку, який героїчно загинув у повітряному бою з російськими окупантами.

Проаналізувавши відео, автори Defense Express пояснили, як МіГ-29 змогли адаптувати для використання "гармів". Для цього використали перехідний пілон, в якому і розміщується все необхідне обладнання для передстартової підготовки ракети. Завдяки ньому один МіГ може нести дві AGM-88 HARM.

Директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець у колонці для сайту "Еспресо" писав, що при інтеграції озброєння був продемонстрований унікальний симбіоз сучасних технологій і креативних рішень, завдяки якому HARM почав "розчищати небо" для української авіації.

"У випадку з українськими винищувачами МіГ-29, для встановлення ракет HARM був використаний перехідний пілон, пристрій між крилом і ракетою, в який запаковано все необхідне устаткування для того, щоб ракета перед стартом була підготовлена для пусків по ворожих цілях. Начебто все просто, але насправді це потребувало низки непростих рішень, які були реалізовані у надзвичайно короткі строки. Йшлося про декілька тижнів такої виснажливої, але ефективної роботи й сьогодні ми маємо новий зразок озброєння", – писав Згурець.

Він пояснив, що МіГ-29 використовують для ударів по заздалегідь визначених цілях на полі бою. Пілот для виконання стрільби повинен піднятися на певну висоту і здійснити пуск. Далі HARM, який має дальність польоту у 150 км, самостійно шукає необхідну працюючу РЛС і знищує її на полі бою. Якщо РЛС ворога раптом перестала працювати, то це не буде проблемою, бо ракета знищить ціль за координатами, які попередньо визначаються перед пуском.

Згодом стало відомо, що HARM інтегрували не лише під МіГ-29, але й під Су-27. Цікаво, що лише в 2024 році стало відомо, що для запуску AGM-88 HARM з МіГ-29 та Су-27 необхідний iPad. Це стало зрозуміло після оприлюднення відео 831-ї бригади тактичної авіації.

На ньому зафіксовано використання AGM-88 з винищувача Су-27. У пілота майже всю панель приладів займає планшет.

"Працюючи з українцями, ми змогли взяти багато західної зброї та змусити її працювати на їхніх літаках, де ними керує пілот за допомогою iPad. І вони почали використовувати цю зброю вже через тиждень, як вона була передана", – цитує WarZone заступника міністра оборони США з закупівель та забезпечення Білла ЛаПланте.

AGM-88 HARM

Технічні характеристики AGM-88 HARM

● Довжина – 4,1 м,

● Діаметр – 0,25 м,

● Вага – 355 кг,

● Бойова частина – 66 кг,

● Операційна дальність – до 150 км,

● Швидкість – 2280 км/год.

Як ракети AGM-88 HARM допомагають на фронті

Ефективне застосування протирадіолокаційних ракет Повітряні Сили ЗСУ продемонстрували вже в перші дні використання "гармів". Так у серпні 2022 року AGM-88 HARM уразила російський зенітно-ракетний комплекс "Тор-М2". Видання Defense Romania наголошує, що екіпажам ЗРК "Тор" не пощастило апріорі. Справа в тому, що протирадарні ракети уражають ціль через її радіолокаційне випромінювання, а в "Торах" на одному шасі одночасно розміщена і РЛС, і пускові установки для зенітних ракет.

Екіпажам рашистських С-300 пощастило більше, бо комплекс може мати до чотирьох пускових установок та багато радіолокаторів.

"Відповідно, є ймовірність на рівні "російської рулетки", що при влучанні AGM-88 HARM хтось із орків зі складу обслуги таки виживе", – пояснює Defense Express.

Кому пощастило в "російській рулетці" 6 серпня 2022 року невідомо. Того дня українське оперативне командування "Південь" повідомило, про знищення чотирьох зенітно-ракетних систем С-300 і зенітно-ракетного гарматного комплексу "Панцирь-С1". Ще вражаючими були успіхи, скажімо, 21 вересня того ж року. Повітряні Сили ЗСУ повідомили, що протирадіолокаційними ракетами HARM уражено близько 10 позицій ППО противника. Відомо, що особливо активно "гармами" обстрілювали системи протиповітряної оборони рф, розташовані в окупованому Криму. Судячи зі світлин залишків ракет, Україні передали ракети HARM у версії AGM-88B Block III, що випускалися з 1987 по 1993 рік.

"Ракета оснащена осколково-фугасною БЧ масою 66 кг, підрив якої здійснюється за допомогою неконтактного лазерного підривника та точки оптимального (залежно від параметрів кінцевої ділянки траєкторії польоту) розльоту осколків. AGM-88B містить 25 000 сталевих суббоєприпасів, заряд вибухової речовини, детонатор та підривник", – розповідає портал "Мілітарний".

Особливістю HARM є те, що в сучасних версіях пасивний сенсор можна перемкнути на активний. Завдяки цьому ракета самостійно шукає ціль, що намагається залишити позицію – зазвичай ідеться про самохідні комплекси на кшталт "Торів" чи "Панцирів". Крім того американські ракети самостійно обирають пріоритетну ціль. Наприклад надають перевагу радіолокаційним системам С-400 над "Панцирями".

Нові можливості AGM-88 в Україні

Яким би великим успіхом не вважали інтеграцію AGM-88 HARM від вітчизняні винищувачі, передача Україні літаків F-16 відкрила для протирадарних ракет нові можливості. F-16 підвищили ефективність "гармів" в Україні "в рази", зазначив у інтерв'ю "Радіо Свобода" начальник авіації Командування Повітряних Сил ЗСУ бригадний генерал Сергій Голубцов.

Він вважає, саме AGM-88 HARM допомогли переломити хід боротьби з російською ППО, і це при використанні ракет із "МіГ" та "Су". А багатофункціональний F-16 виконує завдання з протиповітряної оборони, бореться з повітряними цілями, завдає ударів по наземних та надводних цілях, тобто спроможний використовувати майже всю лінійку авіаційного озброєння країн НАТО.

"Протирадіолокаційні ракети HARM у нас взагалі були відсутні. І вони допомогли переломити хід боротьби з їхньою ППО. Але ефективність їхнього застосування була б набагато кращою з F-16. У них є спеціальний приймач, який дає льотчику інформацію про те, який із зенітно-ракетних комплексів противника з якого азимуту працює. Тобто ракету пускають саме по працюючому комплексу”, – пояснив Голубцов.

Доброю новиною для Повітряних сил стали не лише кращі винищувачі, а й нові версії ракет. Так у листопаді 2024 року Журналісти The Wall Street Journal розкрили передачу Україні від США ракет "повітря-земля" AGM-88E Advanced Anti-Radiation Guided Missiles.

Ракета AGM-88E AARGM розвиває швидкість до 2500 км/год. Вона отримала твердопаливний двигун, бойову частину, крила та оперення від ракети HARM, проте обладнана новою секцією наведення та модифікованою секцією керування.

"Ракета оснащена вдосконаленою мультисенсорною системою. Окрім пасивної головки самонаведення, як на ракеті HARM, яка дозволяє ракеті наводитись на випромінювання ворожого радару, AGM-88E також обладнана активною радіолокаційною головкою самонаведення(АР ГСН). Завдяки цьому ракета може уражати ворожі системи ППО, навіть якщо вони встигнуть вчасно вимкнути радар. Окрім того, було додано систему глобального позиціювання та інерціальну навігаційну систему, що дозволяє вражати цілі по координатах", – описує цю модифікацію "Мілітарний". Вартість однієї такої ракети перевищує $900 тис.

Свого часу видання Defense Romania, проаналізувавши модливості українських Повітряних Сил, зробило висновок, що українці навряд чи наважаться на масований удар ракетами HARM по зенітно-ракетним комплексам рф. Українці, на думку оглядачів, віддаватимуть перевагу локальній "зачистці" російської ППО в окремих районах для прокладання шляху власним літакам для ураження конкретної цілі. Румунські експерти пояснюють таку тактику тим, що в розпорядженні ЗСУ не настільки багато літаків, щоб ними ризикувати.

Однак у будь-якому випадку сама наявність такої зброї у Сил оборони є стримуючим фактором для ворога. А знищення радарів, що несе за собою засліплення всієї ворожої ППО, кажуть експерти, дозволяє українським пілотам "легше дихати" в повітрі.

Джерело: espreso.tv

Новости портала «Весь Харьков»