Заява Джо Байдена про можливі переговори з Росією на тему НАТО викликала значне занепокоєння серед східноєвропейських країн-членів альянсу, пише західна преса.

Йдеться про побоювання Росії щодо розширення НАТО на схід.

Польща та країни Балтії кажуть, що такі перемовини можуть перетворити Східну Європу на "зону впливу" Москви й стати перемогою для Володимира Путіна.

Дехто в цих країнах навіть порівнює потенційний результат майбутніх переговорів з Мюнхенською угодою 1938 року, за якою Судетська область Чехословаччини відійшла гітлерівській Німеччині, наголошують газети.

"Росії не можна давати право голосу"

За словами британської Guardian, напередодні розмови з Володимиром Зеленським і лідерами дев'яти східноєвропейських країн Байден намагався донести думку, що США не домовлятимуться з Росією щодо майбутнього регіону без їхньої участі.

Ці країни, зазначає газета, були занепокоєні через натяки Байдена на те, що Вашингтон буде намагатися знайти порозуміння з Москвою щодо загрози, яку, на думку останньої, становить розширення НАТО на схід.

"Росії не можна давати право голосу щодо того, як НАТО організує оборону своєю території", - цитує газета прем'єр-міністра Естонії Каю Каллас.

"Особливу тривогу викликає бажання Росії повернути сфери впливу в Європу", - додала голова уряду.

Видання також цитує неназваного дипломата з однієї з балтійських країн, який каже, що оголошення про переговори на тлі скупчення військ на кордоні з Україною "виглядає так, наче Путін отримує те, що хоче".

У Польщі перспектива переговорів також викликала подив і навіть гнів, каже директор Німецького фонду Маршалла у Варшаві Міхал Барановський, наголошуючи, що східноєвропейські члени альянсу мають теж брати участь у таких дискусіях.

На його думку, якщо сторони дійдуть якоїсь угоди, "люди почнуть говорити про Мюнхен та Ялту", маючи на увазі угоди з нацистською Німеччиною та СРСР, відповідно.

Порівняння з Мюнхеном

Порівняння з Мюнхенською змовою 1938 року лунають також і у Financial Times.

"Сподіваюся, я не правий, але тут пахне Мюнхеном", - заявив газеті Марко Мікельсон, голова комітету естонського парламенту з питань закордонних справ.

"Починати переговори під стволами гармат щодо майбутнього НАТО, тим більше про залучення Росії до європейської архітектури безпеки з правом вето - це неправильний шлях, який тільки роздмухує апетит до подальшої агресії", - каже естонський політик.

У Києва теж є "червоні лінії" у подальших переговорах - зокрема, що "Україна є суверенною державною, і це наша особиста справа як будувати стосунки з НАТО, ЄС чи окремими країнами", - заявив газеті посол України в ЄС Всеволод Ченцов.

"Наш головний принцип - не може бути обговорення України без України, тож ми маємо бути залучені у будь-які дискусії щодо безпекової ситуації в Україні", - цитує Ченцова Financial Times.

"Росіянам доведеться це прийняти. Іншого шляху немає", - додає він.

Україна каже, що потребує підтримки

У самій Україні тим часом наголошують, що у потенційній повномасштабній війні з Росією військам не вдасться довго протриматися без суттєвої допомоги Заходу, пише американська New York Times.

"На жаль, Україні треба бути об'єктивною", - цитує газета голову головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирила Буданова.

Він каже, що без підтримки західних сил у країни не вистачить військових ресурсів, щоб відбитися.

"Найбільш кошмарний сценарій", за словами Буданова, включатиме ракетні удари по військових складах і скупченнях українських військ. Це швидко зробить українську армію недієздатною, і відповідальність за подальшу боротьбу ляже на окремих командирів, цитує видання генерала.

"Вони триматимуться стільки, на скільки вистачить куль", - каже Буданов. "Вони використовуватимуть все, що в них є, але повірте мені: без підвезення резервів не витримає жодна армія світу".

За словами військового експерта і колишнього американського військовослужбовця Роберта Лі, військові сили Росії можуть завдати серйозного удару по українських силах на Донбасі "за перші 30-40 хвилин".

New York Times, втім, визнає, що українська армія наразі значно сильніша, ніж у 2014 році. Однак відсутність чітких зобов'язань з боку Заходу викликає в Україні неприємне здивування, констатує газета.

Источник: bbc.com

Новости портала «Весь Харьков»