Почнемо з рейтингів на цю годину, а потім перейдемо до ролі українського питання в політичних розкладах.

Відповідно до свіжих опитувань Bloomberg, Трамп більше не випереджає Харріс у жодному з ключових штатів. Втім, у більшості з них розрив у межах похибки. Що стосується загальноамериканського рейтингу, Камала випереджає Дональда з результатом 45% проти 41% - опитуванням Reuters/Ipsos. Але, нагадаю, загальнонаціональний рейтинг – це майже ні про що, все вирішуватимуть голоси виборщиків у фіолетових штатах. Наразі обидві сторони відіграли свої "позитивні" новини – республіканці поглинули Кеннеді, демократи провели з'їзд. Наступним ключовим пунктом гонки стануть дебати Трампа та Харріс 10 вересня.

ТРАМП

Про мотивацію американців голосувати за Трампа зараз розказувати не буду. Але знаю, що у того ж Трампа є багато прихильників в Україні. Їх мотивацію наступна: Трамп першим дав нам «Джавеліни», він запровадив санкції проти росії, він хоч тушкою, хоч чучелом зможе зупинити цю війну. Бо, мовляв, при Харріс нічого не зміниться – будуть нам давати озброєння по чайній ложці і заборонятимуть бити вглиб росії.

Зупинюсь на останньому ствердженні. Так, скоріш за все, політика Харріс стосовно України буде продовженням політики Байдена. Що стосується ударів вглиб росії, то таке рішення вже було прийнято. І воно мало не запрацювало, але у ситуацію втрутився Рудий Лис.

Справа у тому, що свою «українську» стратегію у протистоянні з демократами він вирішив базувати на безперспективності допомоги Києву. Як тільки Білий Дім заводить мову про необхідність застосування американської зброї вглиб росії, Донні як скажений починає волати, що Байден своєю «українською авантюрою» втягує США у Третю світову, на що миттєво реагує та частина американців, які далі свого носу нічого не бачить, і рейтинги демократів знижується. В таких умовах Білий дім не може робити кроки, які вдарить по шансах Харріс на перемогу. Так що це питання однозначно не буде вирішене до середини листопада. І як би нам не було боляче, для американської політичної еліти головне – перемога на виборах, а потім все інше.

Чи є у Трампа якийсь план стосовно України на випадок його приходу в Овальний кабінет. Ні, ні, і ще раз ні. Нинішній Трамп – це навіть не той Трамп, який був 5 років тому. Наразі це повернутий на американському ізоляціонізмі самодур, який вибрав собі у віце-президенти ще більшого ізоляціоніста і самодура. А те, що він верзе стосовно України в своїх останніх вьо, просто на голову не налазить. Чого тільки вартує наступний вислів:

▶ ️"росія чудово воює взимку. Вони перемогли Німеччину, вони перемогли Наполеона. Вони потужна військова сила, а Україна – ніяка. Вона ще тримається, бо ми просто виділяємо їй багато грошей"

Капець-логіка: "Вони перемогли Германію..." А українці в цей час гопак танцювали та сало їли? Дурнувате створіння, яке навіть елементарні історичні речі не знає. Про гроші взагалі мовчу – нинішній Трамп повернутий на тому, що всі щось винні Америці, а Америка – такий собі пуп Землі, якому всі повинні щось платити, а цей пуп ще подумає, робити щось в обмін на гроші, чи ні. А велич країни, оплот світової демократії, перша армія світу, головний стримувач росії та китаю – це вже архаїчні постулати? Питання риторичне…

До цього в розмові з Маском Трамп зазначав, що "Україна незабаром не зможе продовжувати бойові дії через брак військовослужбовців, а тому не варто витрачати на неї гроші".

Водночас він продовжує наполягати на тому, що для розмови з "крутим хлопцем" путіним потрібен американський "крутий хлопець" - тобто він сам. І не приховує, що має намір домовлятись з мерзенним «крутим хлопцем» через голову українців.

І контрольний… Республіканці чітко дали зрозуміти, що нового пакту про допомогу Україні при Донні не буде.

Мені пишуть: «Трамп тим чи іншим чином зможе закінчити цю війну, а Харріс – це розтягнуте у часі вмирання України.»

Згоден, можна і з цього кута подивитись, але у першому випадку це буде абсолютна капітуляція і московська говірка для ваших дітей, у другому – можливість боротись і перемагати. Притчу про двох жабок, які впали у молоко, пам`ятаєте?

Мало того, радники Трампа пропонують йому "задобрити" путіна обіцянкою чи не назавжди відкласти вступ України до НАТО. Що саме обере Трамп, поки не знає, ймовірно, й він сам. Але вже сьогодні очевидно, що для України це буде варіант із серії поганий або дуже поганий.

ХАРРІС

Вже писав, що такі ствердження, як «Харріс абсолютна комуністка, а політика демократів стосовно України веде до Третьої світової війни», є тими стовпами, на яких будується передвиборча стратегія Трампа.

Читав економічну програму Харріс - вона традиційна для демократів, і нічого такого, щоб свідчило про її бажання «скомуніздити» американську економіку, не знайшов. Що стосується України, вона зараз активно асимілюється в це питання. Її персональними вчителями наразі є Байден та Блінкен. Останнього вона хотіла б зберегти в своїй команді у випадку перемоги. Інших планує замінити – і в першу чергу Саллівана. Який за великим рахунком завалив не тільки український напрям, але й китайський.

Зокрема, Китай та США не досягли жодного прогресу в обговореннях щодо врегулювання української війни та не намітили жодного плану, - це визнав сам Джейк Салліван після візиту до Піднебесної, який відбувся на днях. Мало того, Сі у ході зустрічі з американським клерком підтвердив, що після 1 вересня дронів для України ставатиме дедалі менше через нові експортні обмеження Китаю. Іншими словами, Пекін вже налаштований вести справи з наступною адміністрацією, а Саллівана сприймає як кульгаву качку в адміністрації Байдена. До цих пір не розумію, що такого цінного знайшов Джо у цьому персонажі.

І останній позитивний аргумент: у Харріс дуже активний та максимально проукраїнський кандидат у віце-президенти. На відміну від свого республіканського антипода, який принципово навіть слухавку не бере, коли йому телефонує хтось з українців.

ЩОДО АЛЬТЕРНАТИВИ ЗАБОРОНІ БІЛОГО ДОМУ БИТИ ВГЛИБ росіЇ

Вона знайшлась. Єдина її вада у тому, що ця альтернатива не запрацює тут і зараз. А полягає вона у тому, що Білий Дім та Пентагон дали добро на фінансування серійного виробництво ракет 500+ безпосередньо в Україні шляхом створення "закритого циклу". Мене спитали, чому останній пакет допомоги від США на таку малу суму. А тому, що загальний річний бюджет американських грошей треба інвестувати не тільки у «розходники», але й у стратегічні об`єкти ВПК України.

Фінансування промислової бази та надання комплектуючих для виробництва ракет вже почалось. В цілях безпеки це виробництво буде розкидано по всій Україні з передбаченням того, що влучення в один з об`єктів не зупинить надовго загальний процес. Більше про це (де, коли, яке фінансування) нічого не скажу. Бо не знаю, а якби знав, все одно промовчав би. Додам лише, що технічні деталі цієї ініціативи були також обговорені командувачем сухопутних військ ЗСУ Павлюком та представниками нашого ВПК і з європейськими партнерами. Зокрема, 27-29 серпня у Дрездені пройшла зустріч наших спеців з командувачами 35 країн НАТО та представниками їх ВПК. Результати позитивні, європейські партнери долучаться.

Так що, дасть Бог, десь через 6-8 місяців ми матимемо змогу більше не просити дозволу на удари вглиб росії американців та британців. Бо у нас буде своя далекобійна зброя – дарма, що вона будуватиметься по технологіях наших партнерів. Розумію, що хочеться одразу і зараз, але, як я пояснив, такого з політичних мотивів нам не світить. Єдине, треба поспішати зі створенням «замкнутого циклу» до можливого приходу непередбачуваного Трампа. Але, прорвемось.

Підбиваючи підсумок щодо обох кандидатів, хочу лише зазначити, що наша майбутня співпраця з американцями залежить від того, наскільки ми будемо прагматичними в підходах і до однієї, і до іншої партії, і головне, чи збережемо добрі відносини як із демократами, так і з республіканцями. Тоді є шанс через активну дипломатичну роботу, логіку і цікаві пропозиції виходити на ті рішення, які нам будуть потрібні, попри те, хто буде перебувати в Білому домі.

Але якщо демократи з певними обмовками погоджуються на перспективу приєднання Києва до НАТО, то республіканці наразі категорично проти – мовляв, одна тільки постановка цього питання зірве майбутні домовленості з путіним.

У якості компромісу, єдиний шанс на збереження України – це її вбудування у систему світової (а не лише європейської) безпеки у якості одного з ключових елементів. А для цього потрібно, щоб переговори були не між сторонами, що воюють, а між представниками всіх ядерних держав.

На цей етап, за моїм прогнозом, ми зможемо вийти пізніше, ніж я думав (курська операція зірвала багато планів і поки не принесла бажаного результату – але я свідомо виокремлюю слово «поки») – десь на середину наступного року.

І основними передумовами такої ситуації повинні стати вихід українсько-американської ракетної програми на оперативно-стратегічний рівень і (дуже бажано) перезавантаження нашої влади. З виборами на максимальній планці очікування або створенні коаліції народної єдності – на мінімальній.

Джерело: https://t.me/Ol_Sharp/20456

Новости портала «Весь Харьков»