9 листопада 1995 року у Страсбурзі затверджено рішення ПАРЄ про вступ України до Ради Європи в якості її 37-го члена
Це символізувало визнання суверенності України і її залучення до активного формування спільної європейської політики.
Рада Європи (РЄ) була створена 5 травня 1949 року у складі 10 держав для покращення їх співпраці у сфері втілення в життя спільних ідеалів і принципів та сприяння економічному і соціальному розвитку. Упродовж 1960-80-х років РЄ отримала визнання в Європі як дієвий орган з регулювання питань, пов'язаних з правами людини та верховенством права, розробивши та втіливши у життя понад 170 багатосторонніх конвенцій та інших угод.
Головні перешкоди на шляху до отримання Україною членства в РЄ полягали в адаптації українського законодавства до європейських правових норм. 14 липня 1992 року Україна подала заявку на вступ в Раду Європи, а 16 вересня Верховна рада України отримала статус "спеціально запрошеного гостя" в ПАРЄ, що давало право представникам України долучатися до роботи її основних комітетів. З метою наближення вітчизняного законодавства до європейських стандартів 14 липня 1993 року Україна ратифікувала, зокрема, Європейську рамкову конвенцію про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями, 24 лютого 1994 року — Європейську культурну конвенцію, 15 вересня 1995 року — Рамкову конвенцію про захист прав меншин. У вересні 1995 року Україна також приєдналася до шести конвенцій РЄ у галузі боротьби зі злочинністю.
27 липня 1995 року у РЄ було відправлено листа за підписом президента України Леоніда Кучми, голови Верховної ради України Олександра Мороза та прем'єр-міністра України Євгена Марчука, в якому вони запевняли в серйозності обраного проєвропейського курсу України, а також роз'яснювали суть судово-правової реформи та забезпечення прав людини в Україні. 5 вересня 1995 року на засіданні Бюро ПАРЄ в Парижі було прийнято рішення про включення до порядку денного вересневої сесії ПАРЄ питання про рекомендацію України до вступу в цю організацію.
Виступаючи 26 вересня 1995 року у Страсбурзі на сесії ПАРЄ голова парламенту Олександр Мороз наголосив, що Україна не просто входить до Ради Європи як новий член, а закономірно повертається у велику європейську сім'ю, частиною якої історично була завжди. Того ж дня ПАРЄ рекомендувала Комітету міністрів прийняти Україну рівноправним членом цієї організації.
З метою перевірки відповідності України критеріям вступу її відвідали численні європейські делегації, що вивчали правову ситуацію, зокрема, багато пояснень українським посадовцям довелося давати з приводу міжконфесійних відносин, конституційного договору тощо. Однією з умов вступу до РЄ було скасування смертної кари, тому з вересня 1995 року в Україні було призупинено її виконання, а у 2000 році остаточно скасовано відповідними змінами до Кримінального кодексу.
19 жовтня 1995 року Комітет міністрів Ради Європи запросив Україну стати членом РЄ та приєднатися до її статуту. Україні було виділено 12 місць в ПАРЄ. 31 жовтня при розгляді у Верховній раді України закону про приєднання до статуту РЄ депутати-комуністи безуспішно намагалися добитися синхронного розгляду цього питання зі вступом до Міжпарламентської асамблеї країн СНД. Того ж дня голосами 256 депутатів Україна приєдналася до Статуту РЄ.
9 листопада 1995 року у Палаці Європи у Страсбурзі Комітет міністрів РЄ затвердив рішення ПАРЄ про вступ України до Ради Європи. Вступ до РЄ означав визнання суверенності України, її активну роль в європейській політиці, залучення України до формування спільної європейської політики. Відтепер кожен громадянин мав право звернутися до Європейського суду з прав людини.
Джерело: https://t.me/istoriya_ukrainy/9889