12 лютого 1918 року у Коростені відбулося засідання Малої Ради (органу Центральної Ради, що діяв між сесіями), на якому був офіційно затверджений Герб Української Народної Республіки. Ним став Тризуб.
На початку лютого 1918 року Центральна Рада під тиском більшовиків була змушена залишити Київ і перебратися спочатку до Житомира, звідти – до Сарн і нарешті – до Коростеня. Саме в цьому містечку на Житомирщині у штабному вагоні 12 лютого (25-го за новим стилем) відбулося засідання Малої Ради (органу Центральної Ради, що діяв між сесіями), на якому був офіційно затверджений Герб Української Народної Республіки.
За основу Герба взяли тризуб, родовий знак князівської династії Рюриковичів, що карбувався на монетах князя Володимира та інших руських князів. Голосували спішно, бо тривала війна, йшло формування армії УНР і була нагальна потреба в розпізнавальних знаках для бійців. Також усі розуміли, що нова держава потребує власної символіки, офіційного знаку на державних печатках, атрибутиці, грошових одиницях. До того ж, УНР нещодавно визнали на міжнародному рівні і потрібно було гідно презентувати себе перед іншими державами.
Тризуб був компромісним варіантом. Голова Центральної Ради Михайло Грушевський сподівався після того, як мине загострення ситуації, повернутися до дискусії, розпочатої ще в листопаді 1917 року в рамках геральдично-прапорної комісії на чолі з Дмитром Антоновичем, якими ж мають бути великий і малий герб УНР, щоб втілити ідею спадкоємності історії українських земель, минулого і сьогодення. Але недарма існує приказка, що немає нічого постійнішого за тимчасове.
▶ ️Так сталося, що саме знак князя Володимира, поєднавши в собі глибину традиції, лаконічність і оригінальність, пройшов випробування часом і став символом боротьби за Незалежність і Відродження України.
Джерело: https://t.me/c/1475496872/7726