12 жовтня 1917 року есмінець «Завидний» першим серед кораблів Чорноморського флоту підняв український прапор та відмовився його спускати
У ході Української революції 1917-1921 років, у травні 1917, Перший Всеукраїнський військовий з’їзд визнав необхідність повної українізації Чорноморського флоту. Тоді ж уперше було заявлено, що Чорноморський флот має стати частиною збройних сил України.
Есмінець «Завидний» став першим кораблем, над яким ще в липні 1917 року піднімали синьо-жовтий прапор. 12 жовтня ж всі кораблі колишнього імператорського флоту на Чорному морі та його берегові частини підняли на один день українські національні прапори на честь українізації кораблів також і Балтійського флоту та сигналізували прапорами "Хай живе вільна Україна".
В той же день по всіх газетах був опублікований маніфест команди есмінця:
«Ми, українці ескадрового міноносця «Завидний», підняли свій національний український прапор на гафелі задля того, щоби показати, що не дивлячись на віковий гніт, все-таки живі ще сини нашої славної матері-України, а значить жива та сила, яка повинна відновити права нашої славної, дорогої матері-України.
Цим ми показали, що ми, як і вся демократія росії, вимагаємо проголошення російської федеративної демократичної республіки, а значить вимагаємо автономії як для інших, так і для всієї рідної і дорогої матері-України.
Підняттям прапора ми показали, що являємо собою силу, і що цю силу ми застосуємо для досягнення своїх омріяних цілей задля відновлення всіх прав пригнічених народів. Нашим ворогам, і тим людям, які не ознайомившись з нашими переконаннями, звинувачують нас в анархії, у відокремленні, у створенні хаосу і т.і. ми заявляємо, що не відокремлюємося од великої росії, а йдемо рука об руку із всім пригніченим народом, ми більше ніж хто-небудь, не бажаємо роздорів, а лише стараємося втілити в життя гасло свободи, рівенства, братерства, щоб вони не залишились лише криком волаючого в пустелі, як це було досі. Цим ми лише нагадали всій демократії, що вона заснула, що ми закликаємо її піднятися, і йти з нами на боротьбу проти буржуазії за реалізацію прав всіх пригнічених народів і за мир во всьому світі.
Ми, українці ескадрового міноносця «Завидний», закликаємо всіх вірних синів дорогої України, а також всю російську демократію підтримати нас в боротьбі за найкращі ідеали. Так, ми, українці, не спустимо піднятий нами наш національний прапор до того часу, як існуємо ми і існує міноносець «Завидний».
Голова судового комітету Кубко. Голова гуртка Курілович, секретар прапорщик Кіслін. Члени: Семесенко, Дегтярьов і Скакун“.»
Тоді вони ще навіть вірили, що існує хоча б якесь майбутнє у складі федеративної і «в майбутньому демократичної росії». Але ми чудово знаємо, що цього не відбулося і ніколи не було й не буде. Там де росія - там завжди тиранія, кривавий завойовницький імперіалізм, відсутність прав і собод, знищення ідентичностей та смерть.
Нам за своє стояти. Україна понад усе!
Джерело: https://t.me/istoriya_ukrainy/9658