Волна протестов против деятельности Коксохима началась еще летом. Александр, который живет у предприятия, участвовал во всех акциях. Именно он является автором петиции на сайте Президента Украины, которая довольно быстро собрала необходимые для рассмотрения более 25 000 подписей.

Александр Константинов, активист:

На сьогоднішній день ми використовували пікети, автопробіги, ми виходили багато разів – вже більше десятка разів до установ – це і міськрада, і облрада, і до самого коксового заводу, і звертались до національної поліції, і президента, СБУ – всі можливі способи ми вже перебрали.

Общественность же добилась, чтобы дело дошло до суда. И 10 декабря 2020 года Харьковский окружной административный суд принял решение о приостановлении деятельности завода. Впрочем, коксохим до сих пор работает.

Ирина Гончарова, председатель постоянной депутатской комиссии по вопросам экологии Харьковского горсовета:

Датчики повітря, які встановлені громадськими активістами, фіксують, що викиди продовжуються, отруєння повітря в місті Харкові продовжується. Моя позиція, що так формально юридично до розгляду апеляції коксохім може не припиняти роботу, тому що рішення суду першої інстанції ще не вступило в законну силу, але я вважаю, що якщо у них є хоч трохи хоч якихось залишків совісті, то все ж таки вони мали зупинити роботу і самі з власної ініціативи самі поставити фільтри повітря.

А вот в Харьковской областной организации Всеукраинская экологическая лига считают, что единственный вариант в борьбе с заводом в городе – выкупить его из частных рук и вынести за пределы города. Говорят, когда предприятие возобновляло производство, то выполнило все государственные требования и получило все разрешения, поставило очистные сооружения – и именно поэтому, по словам председателя Экологи, они работают в правовом поле – и, собственно, правовыми мерами коксохим – не побороть.

Сергей Разметаев, гл. Харьковской областной организации Всеукраинской эколиги:

Звичайно, промислове підприємство краще винести за межі населеного пункту. Але правових підстав заборонити діяльність, у зв’язку з тим, що вони щось порушили – немає. Тому можна писати петиції, перевірки здійснювати.  Але вони к перевіркам готові, скажімо так, підрозділ на коксохімі укомплектований колишніми працівниками Департаменту екології.

Впрочем, так не считают юристы. По словам Романа Чумака, разрешительных документов у предприятия нет, и оно не имеет права функционировать. А это уже не только гражданская ответственность, но и уголовная. Если апелляционным судом будет установлено, что действительно предприятие работало без разрешительных документов, то владельцу грозит лишение свободы до пяти лет.

Роман Чумак, юрист:

У Харківського коксового заводу дійсно є дозвольні документи, але працює не Харківський коксовий завод, а підприємство Новомед, яке ніби орендує це приміщення заводу. І вони вважають, що оскільки у власника цих приміщень є дозвольні документи, тому вони працюють абсолютно законно. Рішенням суду було встановлено, що вони працюють незаконно без дозвольних документів. Станом на сьогодні таке рішення не набрало законної сили.

Впрочем, граждане, получив решение суда о приостановлении деятельности, могут вновь обращаться в суд за возмещением вреда, нанесенным предприятием, пока оно работало. По крайней мере, так сделать советуют юристы.

Агентство Телевидения Новости