Нещодавно росія й Україна здійснили найбільші за час війни атаки безпілотників одна на одну.

Україна, як твердять, запустила понад 80 дронів - деякі з них були націлені на москву. росія ж випустила понад 140 безпілотників по цілях в Україні.

Інтенсивне використання дронів як ударної зброї є одним із способів революційної трансформації війни.

У поєднанні з радіоелектронною боротьбою і артилерією дрони також виявилися дуже ефективними в обороні.

Дрони: всевидющі очі на фронті

На думку Філліпса О'Браєна, професора стратегічних досліджень у Сент-Ендрюському університеті в Шотландії, безпілотники стали однією з головних особливостей війни в Україні та глибоко впливають на її перебіг.

"Вони зробили поле бою значно прозорішим", - вважає він.

Підпис до фото, Безпілотники революціонізували спосіб ведення війн

Дрони-розвідники можуть помічати пересування військ або підготовку до атаки по всій лінії фронту в режимі реального часу. Побачивши ціль, вони можуть надіслати її координати до командного центру, який може віддати наказ про артилерійський удар.

Ця послідовність дій - від виявлення цілі до удару по ній – мовою військових називається "ланцюгом ураження", і вона значно прискорилася завдяки безпілотникам, твердить професор О'Браєн.

"Виявити можна все, якщо тільки воно не в глибокому укритті. Це означає, що не можна зібрати танки та іншу бронетехніку для наступу, не підставляючи їх під удар", - вказує він.

Підпис до фото, Безпілотники активно застосовують для виявлення пересувань супротивника

Дрони застосовують для ударів по супротивнику нарівні з артилерією. Українським військам вдалося відбити наступ російських танкових колон, застосувавши лише БПЛа.

На початку війни Україна використовувала TB-2 Bayraktar - турецький безпілотник військового класу, який може скидати бомби і випускати ракети.

Підпис до фото, Україна перетворила дешеві дрони на примітивні бомбардувальники

Однак обидві сторони все частіше звертаються до дешевших дронів-камікадзе.

Часто це безпілотники комерційного класу з прикріпленою до них вибухівкою. Ними можна керувати на відстані кількох кілометрів, і вони можуть зависати над ціллю перед тим, як завдати удару.

Підпис до фото, Уламки безпілотника Shahed-136 у житловому районі Києва

росія теж використовує тисячі безпілотників-камікадзе, як-от іранський Shahed-136, для ударів по військових і цивільних об'єктах в Україні.

Вона часто запускає їх цілими групами, намагаючись обійти українську протиповітряну оборону.

Артилерія: вода війни

Артилерія стала найбільш вживаною зброєю у війні в Україні.

За даними британського Королівського Об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI), росія випускає близько 10 000 снарядів на день, а Україна - від 2 000 до 2 500.

Артилерія постійно контролює пересування військ супротивника і завдає ударів по його бронетехніці, оборонним спорудам, командним пунктам і складам постачання.

"Під час війни боєприпаси - це як вода, яку потрібно постійно пити, або як пальне для авто", - пояснює ВВС експерт з артилерійського озброєння Петро П'ятаков.

Підпис до фото, І росія, і Україна витрачають щодня тисячі артилерійських снарядів

Обидві сторони витратили мільйони артилерійських снарядів іноземного виробництва. Україні їх надають США та європейські країни. росія імпортує їх з Північної Кореї.

За словами Джастіна Крампа, виконавчого директора британської оборонної аналітичної компанії Sibylline, західні країни не змогли забезпечити Україну всіма необхідними боєприпасами, і це оголило проблему в їхній власній оборонній промисловості.

"Західні оборонні компанії зараз виробляють порівняно невелику кількість високоточної зброї, - вказує він. - Однак вони не мають можливості виробляти основні види озброєнь, як-от снаряди, у великих обсягах".

І росія, і Україна також використовують високоточну артилерію. Україна - боєприпаси із супутниковим наведенням Excalibur, що постачає Захід, а росія - снаряди з лазерним наведенням "Краснополь".

США та інші західні країни також надають Україні ракети дальнього радіуса дії із супутниковим наведенням HIMARS. З їхньою допомогою ЗСУ можуть атакувати російські склади боєприпасів і командні пункти за лінією фронту.

КАБи: прості, руйнівні та важкі у протидії

З початку 2023 року російські війська скинули тисячі керованих авіаційних бомб (КАБів) на українські позиції, а також на цивільні житлові квартали й об'єкти інфраструктури.

Це звичайні бомби "вільного падіння", оснащені розкладними крилами та системами супутникової навігації.

Підпис до фото, російський винищувач запускає 3000-кілограмову керовану бомбу

росія використовує КАБи найчастіше. Вони важать від 200 кг до 3 000 кг і більше.

"Керовані авіабомби стають все більш ефективними під час руйнування укріплених позицій і будівель", - каже професор Джастін Бронк, експерт з повітряних війн в RUSI.

За його словами, росія широко застосовувала їх для знищення української оборони навколо стратегічно важливого міста Авдіївка на сході України, яке росіяни захопили в лютому 2024 року.

Підпис до фото, КАБи можна запускати за десятки кілометрів від цілі

За словами професора Бронка, виробництво керованих бомб коштує лише 20 000 або 30 000 доларів кожна.

Їх можна запускати за десятки кілометрів від цілі, і їх важко збити, хіба що найсучаснішими ракетами протиповітряної оборони.

Підпис до фото, Ця нерозірвана російська авіаційна бомба пробила стіну будинку в Харкові

Україна також застосовує керовані бомби, надані США та Францією, як-от Joint Standoff Weapon дальнього радіуса дії.

Крім того, українські фахівці створили власний аналог КАБа, прикріпивши крила до американських бомб малого діаметра, які несуть близько 200 кг вибухівки.

Однак у її активі менше керованих бомб, ніж у росії.

РЕБ: дешевий спосіб вивести з ладу найдорожчу зброю

У російсько-українській війні як ніколи інтенсивно застосовують засоби радіоелектронної боротьби.

Тисячі військових з кожного боку працюють у спеціалізованих підрозділах, намагаючись вивести з ладу безпілотники й системи зв'язку іншої сторони, а також збити ракети супротивника.

Підпис до фото, Україна має портативні та стаціонарні засоби радіоелектронної боротьби

російські війська мають у своєму розпорядженні такі системи, як "Житель", що здатні вивести з ладу всі супутникові комунікації, радіозв'язок і сигнали мобільних телефонів у радіусі понад 10 км. Вони пригнічують радіохвилі, випромінюючи величезні імпульси електромагнітної енергії.

За допомогою установки "Шиповник-АЕРО" росіяни збивають дрони з відстані 10 км. Ця система також визначає місце розташування пілотів безпілотників і передає їхні координати артилерійським підрозділам, щоб ті могли відкрити по них вогонь.

Підпис до фото, Збройні сили росії та України використовують портативні безпілотні літальні апарати

За словами Марини Мирон з відділу військових досліджень Королівського коледжу Лондона, західні країни, можливо, були шоковані тим, як легко російські системи радіоелектронної боротьби вивели з ладу високотехнологічні ракети HIMARS в Україні.

"Це асиметрична війна, - каже вона. - НАТО має зброю, що технічно перевершує російську, але росія показала, що може використовувати відносно дешеві електронні засоби, щоб вивести їх з ладу".

Дункан Маккрорі з Інституту повітряного і космічного простору Фрімена при Королівському коледжі Лондона вважає, що воєначальники країн НАТО повинні винести уроки з того, як росія веде свою електронну війну в Україні.

"Вони мають навчити свої війська, як діяти, коли на них полюють безпілотники та коли супротивник прослуховує кожен їхній радіосигнал", - зазначає він.

"До радіоелектронної війни більше не можна ставитись як до чогось другорядного. Її необхідно враховувати при розробці тактики, навчання і нових систем озброєння".

Джерело: bbc.com

Автор: Павло Аксьонов, Олег Черниш та Джеремі Говелл

Новости портала «Весь Харьков»