30 травня 1876 року московський імператор Алєксандр ІІ у німецькому містечку Емс підписав таємне розпорядження про повну заборону українського письменства
Указ доповнював основні положення Валуєвського циркуляру 1863-го. Він мав на меті витіснення української мови з культурної сфери.
Указ забороняв друкувати книги українською мовою, викладати нею у початкових школах, влаштовувати концерти з українськими піснями чи театральними виставами, ввозити на територію російської імперії книги українською мовою без особливо дозволу.
Автор документа – Михайло Юзефович, помічник куратора Київського учбового округу. Він підготував меморандум на ім’я імператора, де звинуватив діячів українського руху в тому, що вони прагнуть «вільної України у формі республіки з гетьманом на чолі».
Юзефович ініціював закриття газети «Киевский телеграф» та Південно-західного відділу російського географічного товариства. Іншими наслідками Емського указу (сучасники називали його «законом Юзефовича») стали ліквідація Громад, звільнення професорів-українців із Київського університету.
Емський указ так і не був скасований. Припинив свою чинність після маніфесту царя Ніколая ІІ у жовтні 1905-го, яким, зокрема, запроваджувалася свобода слова.
Лише після Революції Гідності та московської агресії, завдяки прийняттю популяризаторських законів, українська мова почала дійсно відвойовувати позиції на всіх фронтах, втрачені через постійні утиски, заборони, та нав'язане зросійщення, яке тривало століттями. Мова дійсно має значення! Любіть українську! Спілкуйтеся українською! Творіть українською!
Джерело: https://t.me/c/1475496872/8639