3 грудня 1877 року народився Степан Рудницький, вчений, основоположник української географічної науки
3 грудня 1877 року у Перемишлі на Галичині (нині територія Польщі) народився Степан Рудницький, вчений, основоположник української географічної науки.
Закінчив Тернопільську гімназію, навчався у Львівському та Віденському університетах. У Львові захоплювався ідеями Михайла Грушевського, вважається, що саме під його впливом розпочав географічні студії.
Доктор філософії, професор кафедри географії Львівського університету. Член Наукового товариства імені Шевченка, співзасновник «Спортивного товариства «Україна» (1911). Одним із перших запровадив до наукового обігу географічний термін «Україна».
Започаткував картографічний напрямок у вітчизняній географії, автор перших мап України. Вибудував докладну концепцію незалежної України, доводячи унікальність і самодостатність її теренів.
У 1920-му емігрував, мешкав у Відні та Празі. Один із засновників Українського вільного університету в Празі, викладав у Карловому університеті, Вищому педагогічному університеті імені Драгоманова в Празі, Українській господарській академії в Подєбрадах.
Восени 1926-го прийняв запрошення переїхати до СРСР, де йому обіцяли творчу свободи і заманливі перспективи. Мешкав у Харкові. Організатор і перший директор Українського науково-дослідного інституту географії і картографії, академік ВУАН. Редагував «Вісник природознавства». Здійснив кілька експедицій на Дніпро та Донбас. Автор низки підручників з географії.
У 1933-му заарештований і звинувачений у приналежності до контрреволюційної організації, шкідництві та шпигунстві, засуджений на 5 років таборів. Здоров’я Степана Рудницького стрімко погіршувалося, він страждав від голоду і жахливого ставлення охорони. Однак, як згадував Семен Підгайний, «тримав себе цілком незалежно і ніколи не звертався ні за якими проханнями до будь-якого урядництва, – він просто його ігнорував і вчив молодь географії». А ще «завжди нагадував соловецьким українцям, що вони мають любити, розуміти і знати батьківщину».
На Соловках написав книги «Геономія» і «Ендогенна динаміка земної кори» (рукописи не збереглися).
У жовтні 1937-го засуджений до страти.
Розстріляний 3 листопада 1937-го в урочищі Сандармох.
Джерело: https://t.me/istoriya_ukrainy/10045