Лудоманія — не залежність у чистому вигляді, а розлад невротичної природи
І він лікується, заявляє економіст-кібернетик, колишній гравець, а нині прикладний психолог-магістрант Сергій Романюк в інтерв’ю ZN.UA «Україна на порозі епідемії ігрової залежності. Результати соціологічного дослідження» Володимиру Кіму.
Фахівець розповів про нову концепцію оцінки азартно-ігрового розладу, яка відображає новий погляд на розуміння проблеми. Щоправда найближчим часом її навряд приймуть на офіційному рівні.
Лудоманія — проблема ігрової залежності — не є невиліковним психічним розладом, залежністю в чистому вигляді, а радше розладом невротичної природи, який можна вилікувати, як і будь-який невроз, вважає Романюк.
Експерт зазначив, що це питання є темою для окремої великої професійної розмови на рівні медичної науки.
«На мою думку, некоректно ставити знак рівності між хімічними залежностями та поведінковими потягами. У потягу до азартних ігор немає біологічного механізму залежності, а відповідно й абстинентного синдрому», — наголосив Романюк.
Експерт зазначає, що причиною лудоманії стають особисті обставини гравця, його внутрішні конфлікти, психологічна травма, яку він отримує внаслідок гучного програшу та ігрового стресу.
Нову концепцію азартно-ігрового розладу як ігрового неврозу розробив лікар-психіатр, психотерапевт із 30-річним стажем роботи з гравцями Олексій Олександрович Магаліф.
«Це новий погляд на розуміння цього розладу, який навряд чи найближчим часом буде прийнятий на офіційному рівні», — каже Романюк, який допомагав формувати концепцію.
Фахівець каже, що ця концепція пояснює, як діаметрально різні люди потрапляють у залежність від азартних ігор.
Джерело: https://t.me/znua_live/169466