Маловідомі історичні факти про селянство з архівних документів
На фото мішочники – селяни, які намагались вижити.
1921 рік:
● Військові частини соввлади прибувають у села, проводять обшуки, арешти, реквізиції у населення, не попереджаючи про це ні своє керівництво, ні місцеві органи правління. Селяни починають скаржитись тій же владі, приймаючи цих «військових» за бандитів. А партійці, приїжджаючи в село, займають для проживання будь-яке приміщення, навіть якщо його власник проти.
● Мітинги лише з дозволу влади. Винищувальні загони, що знаходяться в селах, мають годуватися за рахунок місцевих. Загони розформовуються по будинкам селян і знаходяться на їхньому утриманні.
● Початок першого Голодомору. Поля засівають для годування червоноармійців і бідняків. На засів йде все зерно селян, яке вони не мають право продавати, використовуються їхні коні. Селянин, який заробляв на підводах, у період посівної кампанії не мав право використовувати свого коня. Це каралося законом військового часу.
● Розуміючи своє положення, селяни намагалися хоча б продати зерно. На південь України приїжджали люди з Півночі, щоб купити збіжжя. Але влада заборонила вивозити його за межі губернії. Покарання – 5 років концентраційних таборів. У всіх мішочників (рос. «мешочник»), що зосереджувались на вокзалах для продажу зерна, було наказано його конфіскувати.
● Селянам заборонялося виїжджати кудись за хлібом. Щоб отримати на це дозвіл, потрібно було організовуватися в кооператив і зробити колективний запит на дозвіл. Але це не гарантувало позитивний результат.
Ще більше інформації з архівних документів в каналі про дослідження родоводу РІДНЯ (https://t.me/ridnyahistory). (https://t.me/ridnyahistory)
Джерело: https://t.me/wasmedia_ua/4262