Легендарний автор, виконавець та мультиінструменталіст Кріс Норман виступить у Харкові з live-бендом! Британський співак Кріс Норман прославився як музикант класичного складу колективу Smokie . У 70-ті кожна десята композиція групи набувала статусу міжнародного хіта, а турне команди проходило по всій Європі та Австралії. Піка популярності колектив досяг у 1978 році, коли вийшов знаменитий диск Smokie «The Montroux Album». Тоді ж Кріс Норман вперше спробував себе як сольний виконавець, співаючи дуетом із Сьюзі Кватро. Так з'явилася композиція "Stumblin'In", яка миттєво стала світовим шлягером. У 80-ті Кріс Норман почав співпрацювати з популярним німецьким продюсером, автором та виконавцем Дітером Боленом (Modern Talking) . Пісня Midnight Lady повернула Нормана на вершини всіх європейських чартів, сингл отримав масу захоплених відгуків критиків і з тих пір вважається відправною точкою в сольній кар'єрі артиста. Сьогодні в біографії Кріса понад два десятки успішних альбомів, проте зупинятися він не збирається, продовжуючи випускати свіжі релізи та платівки. у Харкові Кріс Норман виступить із live-бендом. У ККЗ "Україна" прозвучить спеціальна програма, до якої увійдуть найкращі рок-композиції та балади із сольної творчості артиста, а також усі золоті хіти Smokie . Цілком точно, це свято не обійдеться без "What Can I Do", "I'll Meet You At Midnight" та всіма улюбленої "Living Next Door To Alice"!
За яких умов вечір, який проводять друзі, приятелі, товариші в загальній компанії на честь дня народження одного з ... перестане бути млосним? Варіантів може бути багато, але головні герої скандальної комедії «ЩАСТЯ ЛЮБИТЬ ТИШУ» вибирають самий незвичайний. Кожен з нас має три життя: публічну, особисту і ту, що прихована від усіх. Це дуже смішна історія саме про тих, які дивляться на життя абсолютно по-різному і незрозуміло, що їх може зв'язувати. З роками вони розходяться в смаках і все частіше дратують один одного. Кожному належить вирішити, що важливіше – близька ЛЮДИНА або власне ЕГО. Вистава про дружбу, любов, довіру, взаємність ...і про те, як це все не зруйнувати. У дружбі треба вчитися бути людиною. І хоча ніхто не застрахований від помилок, головне - вміти їх помічати в собі. Це більше ніж просто комедія. Це комедія зі змістом!
ДОРА в Харкові
Це можливість зберегти народну епічну спадщину. Старше покоління знає багато цікавого! Давайте розпитаємо їх, зафіксуємо та поповнимо скарбничку українського фольклору. З вашою допомогою маємо надію знайти сюжети усної народної творчості, які ще не фіксувалися дослідниками на теренах Харківщини. Найбільш цікаві казки, легенди та оповідки Харківщини будуть презентовані на Обласному святі до Дня захисту дітей. Долучайтеся! Збирання фольклору – це цікава справа, варта справжнього дослідника Обласна акція зі збору казок, легенд та оповідок Харківщини «БУВ ДІД І БАБА...». Запрошуємо учасників від 10 років і старших віднайти, записати і зберегти для прийдешніх поколінь народні казки, легенди та оповідки Харківщини, які у пасивній формі живуть у пам’яті нашого народу Формат: текстовий, аудіо та відео. Надсилайте ваші роботи на адресу: spadok.kh@gmail.com
В українській літературі ХVІІІ століття людина представлялась мандрівником-«перегрином» (пілігримом), а її життя — повсякчасною екзистенційною мандрівкою. Український філософ Григорій Сковорода останні 25 років свого життя мандрував Слобожанщиною, у ці ж роки написав свої основні філософські твори.
Наслідуючи мандрівного філософа, виставка пропонує відвідувачам пройти свій шлях у пошуках щастя. Мандруючи музейною виставкою, від «Саду філософів» до «Саду божественних пісень», наші відвідувачі зможуть побачити високоякісні копії рукописів Григорія Сковороди (оригінали зберігаються у Відділі рукописів Національного інституту літератури ім. Шевченка у Києві), розписи харківської художниці Катерини Ткаченко, а також поміркувати про щастя, успіх, спорідненість, смисл навчання тощо.В период карантина на территории мультикомплекса необходимо соблюдать меры безопасности - держать дистанцию в 1,5 метра от других посетителей, не касаться ограждений и вольеров, регулярно обрабатывать руки антисептиком. В питомнике живут почти 70 видов животных и птиц: обычные домашние ослики, тигры, кенгуру, носухи, еноты, мартышки, карликовые коровы, овцы, пони, ламы, павлины, фазаны и многие другие. Для них созданы максимально естественные условия проживания. На территории экопарка работает контактный зоопарк, где малыши могут поиграть и пообщаться с братьями меньшими. Также для детей установленно множество бесплатных атракционов, есть места для отдыха всей семьей.
Вход свободный
Вход на территорию Экопарка разрешен только в масках.
Галерея «АВЕК» — це найбільший недержавний арт-майданчик Східної України.
Проект створений в 2000 році. За час своєї роботи Галерея не міняла пріоритети — знайомити з творами мистецтва різних епох і народів, виховувати молодь у дусі толерантності й патріотизму, а також підтримувати юних і зрілих талановитих майстрів.
Експозиція «Книга на лаві підсудних», що розповідає про «резонансні покарання» книг у ХХ – ХХІ столітті, радянський «бібліоцид» в Україні та сучасні заборони в інформаційному просторі. А також про кропітку роботу з відновлення закресленого, вирізаного, забутого. Ви побачите оригінальні видання, що були репресовані радянською цензурою і, навпаки, видання, що нав’язувались пропагандою
для дорослих - 20 гривень, для учнів та студентів —15 гривень
Виставка «Супер! Герой» – звертається до «побутування» героїв в українській масовій культурі. Яких героїв пропонують у школі? Чи справді вони сприймаються як живі та актуальні, чи, навпаки, діти та підлітки (а надалі й дорослі) не здатні ототожнювати їх зі своїм життям та згадують лише за необхідності здати іспити або ЗНО?
Запрошуємо до ЛітМузею відвідати виставку «90-ті. Свідки та адепти». Виставка розповідає про формування літературного середовища в Харкові 90-х, зокрема довкола ЛітМузею.
Іван Дніпровський один з представників наших 20-х. Письменник, поет і драматург, товариш Миколи Хвильового, друг дитинства Миколи Куліша, архів якого в колекції Харківського літературного музею претендує на національне значення. У нашій міні-виставці ви зможете побачити невелику його частинку – листування Дніпровського з його дружиною Марією Пилинською.
Поличка» — виставка портретів українських письменників авторства харківського художника Нікіти Тітова. Виставка розташована просто неба — в садку ЛітМузею — і є прекрасною нагодою безпечно провести час на свіжому повітрі в цей непростий для суспільства період. 28 оригінальних портретів — від Григорія Сковороди до Сергія Жадана (з цитатами з творів авторів), конвалії, гойдалка і дотримання правил спілкування, рекомендованих МОЗ (включно з фізичною дистанцією), а також безкоштовний WI-FI — все це в нашому садку. Окрема подяка нашим партнерам — МБФ «Карітас Україна».
ЛітКалендар — невеличка експрес-виставка, що зустрічає відвідувачів на вході до музею. Для неї ми кожного місяця обираємо з українських письменників одного іменинника та пропонуємо трохи ближче з ним познайомитись. Тут ви знайдете трохи фактів про особистість письменника, фрагменти творів, відгуки його сучасників, а також кілька експонатів з колекції. Всю інформацію ми друкуємо на листівках. Під час відвідин, будь-хто може вільно взяти з собою таку листівку, в якості сувеніру, на пам'ять про ЛітМузей.
Онлайн виставка. До літературного музею потрапила періодика початку ХХ століття. Власник передав експонати до музею за однієї умови — відкрити іх для дослідження усім бажаючим. Для нас ці газети відкрили можливість діагностики кризових суспільних станів, які неминуче через війни і революції призводять до кардинальних цивілізаційних змін світобудови. Багато паралелей з Першою Світовою і революцією 1917 року напрошується в осмисленні нинішньої культурної ситуації у світі. Ця онлайн-виставка з матеріалів харківської, імперської, радянської періодики може послужити стимулом для формування такої внутрішньої і зовнішньої національно-культурної політики, яка б вивела нас на позиції гравців, а не об’єктів гри на культурній шахівниці у світі. Отже, — перший розділ.
Результатом українсько-канадського партнерства стала виставка «Кольорові скельця: життя посеред інших», що спрямована осмислити ідеї багатокультурності в Україні. Посилання на онлайн-виставку - https://www.lifeamongothers.in.ua Міркуючи над поняттям мультикультуралізму, кураторки звернулись до образу кольорових скелець — тих культурних контекстів, на перетині яких формується українська ідентичність в умовах рухливого культурного ландшафту країни. Завдяки опен-колу влітку 2021 року кількість проєктів збільшилась вдвічі, що дозволило утворити новий діалог з роботами вже запрошених митців та розширити географію проєкту. «Замість образу мозаїки, яка передбачає сусідство спільнот, направлених на збереження власної культури та підкреслення її різноманіття, ми сфокусувались на взаємодії прозорих кольорових скельць, що накладаючись формують світогляд людини. В проєкті ми прагнули звернути увагу на ті соціальні та культурні проблеми, які через особисті історії в своїх роботах транслюють художники та художниці», — відзначає співкураторка виставки Олександра Кутенко. У проєкті культура порівнюється зі склом, крізь яке людина бачить світ. Його колір — це досвід, що формує бачення. У взаємодії з Іншими світогляди зтикаються, контексти нашаровуються, виникають та розв’язуються конфлікти. Діджітал-формат виставки дозволив створити простір, що не має стін, а лише самі вікна. Кожна сторінка сайту — вікно у світ автора. Онлайн-формат дозволяє, з одного боку, вступити у приватний діалог із мистецьком твором, з іншого — робить його частиною відкритої глобальної мережі. До експозиції увійшли роботи молодих митців, що порушують актуальні питання українського культурного простору. Які відповіді на них має мультикультуралізм та як він може зарадити у розв'язанні конфліктів? Чи сумісні цінності мультикультуралізму як ідеології з українськими реаліями? Ми запрошуємо поміркувати над цими питаннями, долучившись до перегляду виставки. Учасники: Арт-збіговисько “Заногтиця” (Святослав Плеханов, Віталія Щелканова), Марія Вишедська, Каміла Давлятшина, Андрій Достлєв, Ола Єрємєєва, Ольга Крикун, Еліза Мамардашвілі, Марго Саркісова, Катерина Сірік, Оля Федорова, Антон Шебетко, Марина Штанько, Вероніка Шустер, Сергій Якименко. Кураторки: Олександра Кутенко, Світлана Кошелєва.