До колабораційної діяльності учасники опитування найчастіше відносили:
● перебування на посадах в органах окупаційної влади (50%);
● військову службу в лавах окупаційних військ (47%);
● участь в організації "виборів", "референдумів" (46%);
● службу в правоохоронних, судових органах (32%).
52% опитаних вважають, що кримінальній відповідальності підлягає будь-яка співпраця з окупаційними адміністраціями, 47% — лише та, яка призвела до тяжких наслідків та злочинів.
Більшість (66%) респондентів вважають, що покаранням може бути обмеження щодо зайняття певних посад. Четверта частина вважають доречним застосування штрафу, 20% — обмеження участі в громадському житті, громадські роботи.
Покарання за співпрацю з окупантами у вигляді обмеження прав має бути безстроковим на думку 66% опитаних. Ще 30% вважають, що воно має бути обмеженим у часі.
На думку близько 40% респондентів, амністія можлива для засуджених за злочини, що не призвели до загибелі людей/за умови виконання робіт із відновлення країни.
Надання важливих та правдивих свідчень, сплата компенсації постраждалим, можуть бути підставою для амністії, на думку близько чверті опитаних.
Добровільне зізнання у конкретному злочині — для 20% опитаних. 14% опитаних вважають амністію неможливою за будь-яких умов.
Серед категорій мешканців окупованих територій, до яких можна було б застосувати амністію, 58% респондентів вказали на вчителів, лікарів, соцпрацівників; 33% — на керівників місцевих КП (шкіл, лікарень тощо).
17% респондентів вважають, що амністія не може бути застосована до жодної групи.
Беззаперечно виправдати отримання російського паспорта українцями на ТОТ готові 10% респондентів, скоріше готові 39%.
Не згодні із ними 46% опитаних, переважно ті, що не мають родичів на ТОТ.
Джерело: https://t.me/znua_live/139544