Ключові висновки тижня:

1. Захист Донбасу та створення умов, які гарантують безпеку Росії Путін назвав «кінцевою метою спецоперації». Ані «демілітаризація», ані «денацифікація» всієї України не були згадані – навпаки, останнім часом спостерігається випадіння цих термінів з офіційного російського дискурсу. Тож, найвірогідніше, першочерговим завданням Росії буде вихід на адміністративні рубежі Донецької та Луганської областей. Після цього, ймовірно, відбудеться спроба анексії Донбасу та частин окупованих Херсонщини і Запоріжжя шляхом проведення там псевдореферендумів.

2. На тлі негативних демографічних процесів у Росії, Кремль зацікавлений у переселенні (і асиміляції) мігрантів з європейської частини колишнього СРСР. Але з огляду на те, що через свої розміри ні Білорусь, ні Молдова не можуть бути донорами міграції в потрібних обсягах, Росія концентрується на переселенні українців. Організуючи примусову депортацію українців на російську територію і подальший їх розподіл по країні, Кремль намагається зменшити таким чином негативний вплив демографічної кризи, що починається в РФ.

3. Українська тема була не єдиною на зустрічі Путіна та Лукашенка. Більше того, чим ширше поле для обговорення і чим більше тем, за якими позиції Мінська — пропонувати (а не просити), тим менше аргументів у Москви з українського питання. Це опосередковано підтверджує хід проведення «Форуму регіонів РФ та Білорусі» у Гродно 30 червня – 1 липня 2022 року. Путін та Лукашенко обмежилися відео-виступами із загальним словами. З іншого боку, агресивна риторика білоруської влади щодо сусідів, наявність військ біля кордону з Україною та російські обстріли українських міст, змушують Київ тримати досить великі угруповання військ для прикриття білоруського напрямку. Тобто обмежувати себе у можливостях перекидання підкріплень на лінію фронту. А це вже вигідно Кремлю.

4. Російські окупанти на Запорізькій АЕС вдаються до нових безпрецедентних дій, що загрожують ядерній безпеці та можуть зумовити ядерну катастрофу. При цьому окупанти не відмовились від планів приєднати ЗАЕС до енергосистеми РФ, щоправда, вкрай складно, якщо взагалі реально в умовах воєнного часу. На фоні складнощів приєднання окупанти намагатимуться звинуватити Україну в тому чим займаються самі – порушенні правил експлуатації АЕС та використанні їх у воєнних цілях.

5. Кремль проводить цілеспрямовану політику на повне знищення антисистемної ліберальної опозиції. Арешт Іллі Яшина та нова редакція закону «про іноагентів» стали продовженням низки подій – арешту Навального, претензій до «Єльцин-Центру», закриття ліберальних ЗМІ. Причиною цього можна вважати острах перед можливими протестними акціями внаслідок ганебної війни проти України, чисельних людських втрат та падіння життєвого рівня рядових росіян. Найближчим часом на території Росії може взагалі не залишитися публічних опозиційних політиків чи блогерів.

6. Перший за час війни закордонний візит Путіна до країн Центральної Азії виявився скромним, поверхневим і безрезультативним. Але поїздка Путіна була радше превентивною та захисною, аніж про-активною, і пов’язана з регіональними трансформаціями і поступовим розмиттям впливу РФ у регіоні через піднесення інших гравців, місцеву інтеграцію та послаблення Москви на тлі війни в Україні.

Комюніке, підписане сторонами, за результати Каспійського саміту свідчить про те, що наразі обговорити серйозні проекти країни не готові. З одного боку через присутність підсанкційної Росії, а з іншого боку, через чутливість питання використання Каспію як потенційного джерела енергоносіїв для європейського ринку.

● Детальніше ознайомитися з черговим аналізом подій в РФ можна тут (https://uifuture.org/publications/rosiya-detalno-podiyi-ta-trendy-v-rf-za-mynulyj-tyzhden-27-06-01-07/)

Источник: https://t.me/uifuture/1317

Новости портала «Весь Харьков»