"Видихнути. Заспокоїтись. Не бігти по гречку і сірники", - порадив українцям президент Зеленський днями, коли провідні політики та дипломати світу їздили в Київ та зустрічалися у європейських столицях, обговорюючи питання, як відвернути вторгнення Росії в Україну.

Наступного ж дня полиці деяких магазинів почали порожніти.

Депутат від опозиційної "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко поширив фото з магазину із підписом: "Порожні полиці з гречкою та цукром, люди все розкупають. Схоже, вчорашнє звернення Зеленського нікого не заспокоїло".

"Ну все, почалося"?

Спорожнілі полиці почали обговорювати й у соцмережах.

"Здавалося би, я хоч і дитина 90-х та в пам'яті моїй слабкі спогади про черги і порожні полиці. Але коли я вже дорослий йдучи торговими рядами десь бачу порожні полиці, то мене охоплює легка паніка. Навіть якщо розумію, що над тією полицею висить табличка АКЦІЯ і її рознесли, бо максимально уцінили товар для звільнення складських запасів, я все одно відчуваю дискомфорт. Він змушує про себе шепотіти: "ну все, почалося", - пише у Facebook про свої враження від походу в магазин Віталій Ковальський.

Натомість Андрій Колісніченко пише у Facebook: "Доповідаю! Гречка і цукор ще є! Солі теж валом! Так що вперьод на барікади!" І подає фото із полицею, заповненою гречкою, і трохи зріділою полицею з цукром.

А Tomasz Baart-Bartecki переповідає таку розмову:

"Коли будеш виходити до міста, зайди у магазин внизу і подивися, чи є ще гречка і сірники (каже дружина).

- Ну, але купити щось?

- Нічого не треба, просто подивися, чи є.

Добре, що не казала їхати до Харкова, подивитися, що там? (подумав чоловік, виходячи з дому)".

Українці мають великий досвід кризових ситуацій та заспокійливих заяв влади, тому дефіцит гречки і цукру в окремих магазинах не є сюрпризом.

Проте цього разу тривожні обставини збіглися у часі зі ще одним явищем, до якого українцям теж не звикати, - стрімким зростанням цін.

Рішення - в минулому році, порядок - у новому

Подорожчання енергоносіїв, особливо газу, призвело до того, що дедалі менше виробників можуть собі дозволити купувати його і закладати такі ціни у собівартість продукції. Напередодні нового року виробники харчів - хліба, молока, борошна - заявили про загрозу суттєвого скорочення виробництва чи навіть зупинку.

У відповідь влада вирішила повернутися до державного регулювання цін, від якого в Україні відмовилися у 2017 році.

Уряд визначив перелік так званих соціальних продуктів і згодом розширив його, а також зобов'язав приватних видобувників газу продавати частину своїх ресурсів за пільговою ціною виробникам соціальних продуктів.

Щоб продати буханець соціального "Українського" хліба, і пекарям, водіям і продавцям треба сплатити за газ, бензин та електрику. А воні продаються не за соціальною ціною

Хоча урядове рішення про це з'явилося ще наприкінці минулого року, сам порядок такого продажу Кабмін розробив вже у другій половині січня нового року. До цього торгівля "пільговим" газом не відбувалася.

Та й після цього торгувати газом для пільговиків вийшли лише третина приватних видобувників. І лише близько 100 виробників соціальних харчів із складеного урядом переліку у майже 7 тисяч підприємств поки що скористалися можливістю закупити газ утричі дешевше, ніж інші.

На додачу до цього, видобувники газу вже заявили, що примус до продажів за пільговою ціною означатиме, що згодом вони зменшать видобуток. А також звернуться до суду, щоб оскаржити урядову постанову, бо вважають її неринковою.

Хоча власників газовидобувних компаній не можна назвати незаможними, вони натякають, що за нинішніх умов отримати газ за набагато нижчою, ніж на ринку ціною, зможуть не найбідніші українці. Наприклад, вони вказують на лідера українського птахівництва - холдинг МХП Юрія Косюка, який виробляє такі соціальні продукти з переліку уряду, як яйця та курячі тушки.

Не лише газ, але й торгівля

Проте уряд у намаганні приборкати ціни хоча б на найпопулярніші харчі ухвалив і ще одне рішення - обмежити торговельну надбавку на такі товари десятьма відсотками. Але так само, як і з газовиками, не пояснив деталі такого обмеження.

Автор цієї статті також бачила у місцевому магазині порожні полиці - але не з гречкою чи цукром, а з негазованою мінеральною водою, при тому що поруч стояли полиці, заповнені мінералкою з газом. Річ у тім, що негазована мінералка фігурувала у списку соціальних продуктів, ціни на які може обмежити уряд, проте не увійшла в осточний текст постанови. І не під запис торговці кажуть, що вирішили поки прибрати з полиць ті товари, щодо цін на які мають сумніви.

Останніми днями розголосу набули пояснення Бориса Маркова, гендиректора корпорації АТБ, супермаркети якої продають багато товарів із "соціального" переліку.

Він пояснив у дописі на Facebook, що обмежена урядом торговельна націнка у 10% "не покриває витрати операторів ринку на логістику, сезонне списання та інші операційні послуги. А отже, цілком може призвести до призупинення реалізації зазначених продуктів харчування до моменту налагодження всіх процесів та розуміння порядку їх ціноутворення".

У наступному дописі він уточнив, що у мережі АТБ не припиняють продавати соціальні харчі, а от як у інших - невідомо:

"Поспішаємо, щоб реалізація соціально-важливих продуктів в магазинах нашої роздрібної мережі не припинялася. Але у інших операторів ринку відкрите питання".

Про те, що рішення уряду - фактично, повернутися до державного регулювання цін - не є ефективним і може призвести до дефіциту товарів вже заявили і в Асоціації рітейлерів.

Там радять урядові придивитися на іншого кінця ланцюжка виробництва та продажу товарів:

"Наразі зростання цін на продукти харчування обумовлено не підвищенням рівня торгівельних надбавок, а зростанням відпускних цін з боку виробників, які, в свою чергу, вимушені підвищувати ціни у зв'язку зі зростанням цін на енергоносії (газ)", - кажуть в асоціації.

Якщо ж обмежень не уникнути, торгівці просять в уряду хоча б певний час на те, аби адаптувати внутрішні логістичні процеси та внести зміни у договори з виробниками, щоб постачання соціальних товарів було безперебійним.

Представники торговельного бізнесу вважають, що у разі, як уряд і надалі розширюватиме перелік соціальних товарів, то це "може призвести до призупинення реалізації зазначених продуктів харчування до моменту налагодження всіх процесів та чіткого розуміння порядку їх ціноутворення".

Схожі аргументи також перераховують і у Європейській бізнес асоціації. Там також нагадують, що свого часу державне регулювання цін на певні товари було скасовано як один із заходів, що мав полегшити бізнес в Україні.

"Більше того, у 2014 році Україна, підписуючи Меморандум з МВФ, визнала, що нормативно-правова база в Україні є надмірно складною і це накладає непотрібні витрати на бізнес, та усвідомила необхідність вжити заходи з метою покращення бізнес-клімату. Тож 2017 році державне регулювання цін було скасоване", - йдеться у повідомленні EBA.

Що робити?

Із "шокуючими" платіжками цієї зими стикнулися у багатьох - навіть найзаможніших - країнах. А для декого питання поїсти чи зігрітися стало дуже актуальним

Із рекордною інфляцією (найвищою за останні 30 років у багатьох розвинених країнах) та стрімким зростанням цін стикнулася не лише Україна.

Провідні міжнародні фінансові організації та аналітики називають інфляцію серед найбільших економічних проблем цього року. А жителі найзаможніших країн світу цієї зими шоковані платіжками за газ, електрику та тепло.

Проте у більшості розвинених країн обрали дещо інший шлях боротьби з наслідками інфляції. Йдеться переважно про адресну грошову допомогу або субсидії незаможним (як у Франції чи Латвії, і навіть продуктові картки у США) або бюджетну компенсацію комунальних платіжок (як-от у Норвегії чи Швеції).

Уряди європейських країн також намагаються впливати на ціни через зниження податків - наприклад, акцизів на бензин чи ПДВ (ЄС загалом, додатково - Польща, Чехія, Іспанія, Греція) на соціально-важливі товари чи послуги.

Крім того, вже до цього ПДВ у багатьох європейських країнах був нижчим на харчі (Австрія, Бельгія, Франція, Фінляндія, Чехія та інші).

Проте в Україні стягнення ПДВ є однією з найбільших дохідний статей бюджету, - у бюджеті на 2022 від ПДВ на вітчизняні та імпортні товари держава планує отримати майже 600 млрд грн. Якщо зменшувати ставку податку, то й доходи від нього знизяться.

А за умов кризи в Україні та довкола неї, зокрема, й геополітичної, доступ до зовнішнього фінансування, фактично, припинився.

Тож особливого вибору - тиснути на бізнес через обмеження або податки - в українського уряду немає.

Источник: bbc.com

Автор: Анастасія Зануда

Новости портала «Весь Харьков»