Назад

Афиша для категории «балет»

"Дюймовочка", "Кошкин Дом"

Дата: 29.04.2018
Категория: спектакль, балет, для детей

Спектакль хореографической школы.

Как не потерять себя, стать сильнее «среды»? Какое-то смутное осознание своего предназначения заставляет её бежать от жаб и жуков — её безудержно тянет ввысь, в небо: «Кажется — сделай усилье, и унесут меня крылья!». Что за бесценный дар — уметь прислушиваться к себе, и, несмотря на душные норы и топкие болота, идти к своей мечте. История Дюймовочки окажется поводом не только для весёлого времяпрепровождения в театре, но и пищей для размышлений детей и взрослых.

ХНАТОБ Харьков, Сумская ул, 25
Телефон: (057) 707-70-43 (кассы), (057) 707-70-91 (кассы)
Цена билета: 50 - 100 грн
Сеансы 11:30

'Собор паризької богоматері'

Дата: 28.04.2018 - 29.04.2018
Категория: балет, премьера
Жанр: трагедия

«Собор Паризької Богоматері»

Історики і літературознавці кажуть, що свій роман «Собор Паризької Богоматері» Гюго написав, захищаючи готичний храм, який його сучасники хотіли перебудувати.  Проте собор вистояв, і   вже більше восьми з половиною століть продовжує залишатися одним з головних символів французької столиці. А герої одного з найпопулярніших у світі літературних бестселерів  живуть третє століття, у тому числі в кіно («Горбань Собору Нотр Дам»), опері («Есмеральда»), балеті («Донька Гудули»). А з популярністю знаменитого мюзиклу «Собор Паризької Богоматері» Ріккардо Коччанте (1998) успішно змагається однойменний балет, поставлений ще   в 1884 році на музику італійця Чезаре Пуньї. Саме його   побачать  харків'яни напередодні і в Міжнародний день танцю 28 і 29 квітня.

        Авторами хореографії  балету про красуню Есмеральду і потворного, але щиросердного  дзвонаря собору  були  в різний час Жюль Перро, Маріус Петіпа, Олександр Горський, Ролан Петі (останній співпрацював з сучасним французьким композитором Морісом Жарром).

         У Харкові цю історію уперше утілили на сцені видатні українські балетмейстери Павло Вірский та Микола Болотов в 1933 році. Вони відомі й тим, що через декілька років створили в Києві ансамбль народного танцю, який  існує до наших днів. А ось хореографія балету «Собор Паризької Богоматері» на харківській сцені відтоді не раз змінювалася. Її варіанти представили  тут Василь Литвиненко (1948), Наталя Данилова (1952), Віктор Шкилько (1985). А нинішня прем'єра відбудеться в хореографічній версії народної артистки України Євгенії Хасянової, і теж на основі балетної класики. Втім, суть сюжету, розказаного  Віктором Гюго,   за ці десятиліття і навіть століття майже не змінилася. Тож глядачі, як і раніше,   радітимуть  зустрічі з  перекладеною на танець історією кохання, яке виявилось міцнішим за кам'яні мури Собору  Паризької Богоматері.

ХНАТОБ Харьков, Сумская ул, 25
Телефон: (057) 707-70-43 (кассы), (057) 707-70-91 (кассы)
Сеансы 18:30

'Тисяча та одна ніч'

Дата: 04.05.2018
Категория: балет
Жанр: мелодрама
Продолжительность: 1 ч. 50 мин.
Режиссер: Ф. Амиров

Сказка, известная каждому, в сопровождении волшебной музыки Ф. Амирова. Один из ярчайших и красивейших балетов нашего театра, наполненный чувствами, переживаниями, эмоциями и не лишенный доли юмора. История о чистой, мудрой и прекрасной любви, воплощенная на сцене харьковскими мастерами балета.

ХНАТОБ Харьков, Сумская ул, 25
Телефон: (057) 707-70-43 (кассы), (057) 707-70-91 (кассы)
Цена билета: 100 - 200 грн.
Сеансы 18:30

'Попелюшка'

Дата: 06.05.2018
Категория: балет, для детей
Композитор: С. Прокоф’єв

Доля Сергія Прокоф'єва (1891-1953) — це складний шлях артиста, великого та неординарного як у помилках та протиріччях людської натури, так і у своїх геніальних осяяннях. Композитор народився в Україні, у селищі Сонцовка (нині Червоне Донецької області). Він помер  в один день зі Сталіним в Москві, і тому похорон видатного композитора пройшов майже непомічениим. Незважаючи на те, що композитор добровільно повернувся з еміграції і намагався підкоритися радянській ідеології та музичній естетиці, його новаторська музична мова не вписувалася у стандарти соціалістичного реалізму,  тому сприймалася відчуджено офіційним мистецтвом.

Прокоф'єв один з найбільш  значущих композиторів XX століття Він  автор 11 опер, 7 балетів, 7 симфоній, 8 концертів та  музичних творів в інших жанрах. Серед балетів поза конкуренцією його «Ромео і Джульєтта» та «Попелюшка» (1945), де майстер  продовжив кращі традиції російського класичного балету, започатковані П.Чайковським, балетмейстерами М.Петіпа, Л.Івановим, О.Горським.

Задум втілити сюжет Ш.Перро у хореографічний твір виник у композитора в 1930-ті роки. Під час   війни композитор, працюючи над епопеєю «Війна і мир», із задоволенням повертався до зворушливої та простої історії про перетворення щирої душею і вдачею бідної сироти у казкову принцесу. Музика Прокоф'єва стверджувала велич вічних етичних принципів, силу кохання, упевненість в перемозі  доброго первня. Автор прагнув, щоб глядач у   казковій облямівці побачив у балетній виставі живих людей, які щиро  відчувають та прагнуть щастя.

         У Харкові «Попелюшку» поставила уперше болгарський балетмейстер    М. Арнаудова (1969). Головні ролі в ній виконували серед інших народні артисти України С. Коливанова і Т. Попеску. Тепер вистава йтиме у хореографічній редакції Віктора Литвинова, яку обрав свого часу балет Національної опери України.  В минулому популярний характерний танцівник Київського театру опери і балету, потім — головний балет­мейстер Дитячого музичного театру столиці України, він багато років  очолював  головну  балетну трупу нашої держави.  Творчість Литвинова добре відома й харків’янам – на нашій сцені  балетмейстер здійснив оригінальну постановку балету Р. Щедріна «Горбоконик» (2007).   

Можливо, це, певним чином, обумо­вило і характер нової постановки Литви­нова. У «Попелюшці» він залишається вірним собі: тут багато вигадки, гумору, гротеску, дотепних пластичних знахідок. Ексцентричні побутові сценки чергуються з мелодраматичними, класичний танець з яскраво характерним...

«В інтерпретації Віктора Литвино­ва «Попелюшка» набула нового звучання, - писала про неї пресса, - вона мало чим нагадує тра­диційну казку для малюків про бід­ну дівчинку, злу мачуху, добру фею і прекрасного принца. Сприйнят­тя вистави вимагає роботи і розуму, і серця. Мовою сучасної хореографії в ній йдеться про одвічні етичні проблеми, що стосуються не тільки — і не стільки — дітей, а й, насамперед, дорослих.

Вистава оповідає про цінності справжні й фальшиві, про силу кохання, красу почуття. Перед глядача­ми постає дріб’язковий міщанський світ, де зустрічають «по одежці», де щирі глибокі почуття губляться за бутафорським блиском багатства і світською манірністю. Тут навіть юне серце часто буває сліпим. І Принцу треба пройти тривалий   шлях до усві­домлення своєї любові.

В певному  розумінні, саме Принцє головним героєм спектаклю. У пошуках ко­ханої Принц проходить душевну ево­люцію.  У фіналі  балету геройнемовби піднімається над своїм оточенням, він духовно зростає — його танець сповнений класичної ви­тонченості й піднесеності...».

Нова «Попелюшка» обіцяє стати  для глядачів колоритним дійством, що за­хоплює емоційністю й динамікою, дотепними сценами, ви­довищністю.    

  Глядачам треба взяти до уваги, що подібний сюжет вже був використаний на харківській сцені кілька років тому. Тоді петербурзький балетмейстер Василь Медвєдєв вперше в Україні поставив «Попелюшку» (друга назва «Сіндерелла»)  на музику Й.Штрауса (2011). Але дія у тій виставі відбувається в модній агенції, Принц там - кутюрьє, а  Попелюшка (Сінді) мріє стати королевою подіуму. Тож, як бачимо, це дві різні вистави, кожна з яких анітрохи не заважає іншій.  Їх навіть цкаво порівняти. Але прем’єру нової «Попелюшки» треба  переглянути  якомога скоріше. Вже у березні вистава виїжджає на гастролі до Нідерландів.

ХНАТОБ Харьков, Сумская ул, 25
Телефон: (057) 707-70-43 (кассы), (057) 707-70-91 (кассы)
Цена билета: 100 - 150 грн
Сеансы 18:30

Вечер модерн-балета "Колесо Фортуны"

Дата: 13.05.2018
Категория: балет
Продолжительность: 2 часа 40 минут

Вечер современного балета на музыку К.Орфа (Кармина Бурана)  и М. Равеля («Болеро»)

Балетмейстер засл. артистка Украины А.Рубина

Дирижер засл. артист Украины В. Плоскина

Художник засл. художник Украины Н.Швец

Хормейстер засл. деятель искусств Украины А. Черникин

 

Культовые музыкальные произведения, написанные в ХХ веке Карлом Орфом  («Кармина Бурана») и Морисом Равелем («Болеро») притягивают к себе мысли художников современности, которые слышат в них отклик на сегодняшнее напряжение внутренней жизни человека и его стремление к радости, полноте жизни, вопреки ее страданиям и горестям.

«Кармина (что значит книга стихов) Бурана (обозначает  местность, где эта рукопись найдена)» -  произведение о страхах и надеждах маленького человека  эпохи средневековья, который, несмотря на неблагосклонность и несправедливость Фортуны, смело идет сам навстречу невзгодам и радостям жизни.   

Колесо Фортуны

На   средневековой гравюре «Колесо фортуны» воспроизведен образ колеса, то возносящего, то безжалостно низвергающего человека. Он  стал основой композиции произведения: «Буду царствовать — царствую — царствовал — лишился царства».

Кантата открывается величественно-грустным прологом, в который входят два номера — «Фортуна — повелительница мира» и «Я оплакиваю раны, нанесенные мне судьбой». Затем следует просветленная и жизнеутверждающая часть «Весной» — как празднество прославляющее пробуждение природы, с хороводами, играми и танцами. За ней — сатирически-глумливая часть «В таверне», герои которой исполняют застольные песни и слагают гимны Бахусу. Так «Потерянный человек» повествует о том, как погубил бессмертную душу и теперь «ублажает только плоть свою»... И вновь поворот колеса — третья часть «Двор любви», воспевающая торжество счастья. Кульминацией этого прославления любви звучит «Гимн Венере», однако на торжественной ноте он внезапно прерывается грозным аккордом и возгласом «О, Фортуна!», завершая полный оборот неумолимого колеса судьбы...

Краткое содержание балета «Колесо Фортуны»

На поклонение Фортуне идут все страждущие. Среди них нищий Бродяга, Король с Невестой. Фортуна меняет судьбами Короля и Нищего…Невеста и Король бесконечно одиноки в мире весенних томлений любви, где бого солнца Феб и богиня природы Флора пробуждают в человеческой душе радость Любви. Когда благородному королю вручают майское дерево – символ Надежды и Плодородия, коварный Бродяга пронзает его своим мечом. Оба оказываются  в подземном царстве – судилище, где чаша весов переменно склоняется то к Добру то к Злу. Это зависит и от доброго Ангела и от лукавого Черта в женском обличии… Наконец, Фортуна снова возвращает героям  прежний облик…

Двор любви. Райский сад, где Невеста ожидает прихода Короля. В ожидании возлюбленного она проходит изысканные и причудливые ритуалы. Когда король уже готов с ней соединиться, Фортуна вновь возвращается к своим проделкам, чтобы испытать на верность Короля и Невесту. Соединение влюбленных неизбежно. Все вокруг ликует. Но Фортуна вновь запускает движение   колеса, где все равны перед его неумолимым бегом.  Кто же победит в этом  фатальном круговороте? Возможно, людям удастся одолеть произвол изменчивой Фортуны?

«Болеро»  Мориса Равеля — произведение для оркестра,  задуманное как музыка для балетной постановки. Было написано в 1928 году и впервые исполнено 22 ноября 1928 года в парижской «Гранд-Опера», в ходе вечера балерины Иды Рубинштейн. «Болеро» приобрело особую популярность из-за «гипнотического воздействия неизменной, множество раз повторяющейся ритмической фигуры, на фоне которой две темы также проводятся много раз, демонстрируя необычайный рост эмоционального напряжения и вводя в звучание всё новые и новые инструменты».

Краткое содержание балета «Болеро»

Напряженный и неотвязный ритм «Болеро» Равеля также вызывает образы жесткой реальности наших дней.

Сцена делится на 2 части. С одной – происходит коррида, где женщины в образе быков вступают в изысканный, но непримиримый поединок с тореадорами. В нем культ оружия и самой борьбы превышает дозволенное.

На другой стороне сцены гламурные «овечки» в модных шубках наслаждаются общением с пастушками, как в невинной пасторали.

В один из «раундов» боя с тореадорами  оружие случайно попадает на сторону мирных овечек. Не ведая, что творят, они доводят игру до абсурда. Колеса, которые символизируют «достижения цивилизации», готовы смести все на своем пути. Но в это время является Фортуна – загадочное порождение современного мира – и увлекает всех за собой…

Мелодия флейты предвещает прекрасное будущее.

ХНАТОБ Харьков, Сумская ул, 25
Телефон: (057) 707-70-43 (кассы), (057) 707-70-91 (кассы)
Цена билета: 100 - 200 грн
Сеансы 18:30

'Лебединое озеро'

Дата: 16.05.2018
Категория: балет
Продолжительность: 3 ч.
Автор: П.Чайковский

Сюжет по мотивам старинной немецкой легенды о прекрасной девушке, превращённой в белого лебедя. Романтические образы «Лебединого озера» волнуют и взрослых и юных зрителей, а Белый Лебедь давно уже стал символом русского балета. Этим классическим спектаклем открывала свой первый сезон балетная труппа Харьковского театра оперы и балета в далеком 1925 году.

ХНАТОБ Харьков, Сумская ул, 25
Телефон: (057) 707-70-43 (кассы), (057) 707-70-91 (кассы)
Цена билета: 100 - 300 грн.
Сеансы 18:30

'Собор паризької богоматері'

Дата: 23.05.2018
Категория: балет, премьера
Жанр: трагедия

«Собор Паризької Богоматері»

Історики і літературознавці кажуть, що свій роман «Собор Паризької Богоматері» Гюго написав, захищаючи готичний храм, який його сучасники хотіли перебудувати.  Проте собор вистояв, і   вже більше восьми з половиною століть продовжує залишатися одним з головних символів французької столиці. А герої одного з найпопулярніших у світі літературних бестселерів  живуть третє століття, у тому числі в кіно («Горбань Собору Нотр Дам»), опері («Есмеральда»), балеті («Донька Гудули»). А з популярністю знаменитого мюзиклу «Собор Паризької Богоматері» Ріккардо Коччанте (1998) успішно змагається однойменний балет, поставлений ще   в 1884 році на музику італійця Чезаре Пуньї. Саме його   побачать  харків'яни напередодні і в Міжнародний день танцю 28 і 29 квітня.

        Авторами хореографії  балету про красуню Есмеральду і потворного, але щиросердного  дзвонаря собору  були  в різний час Жюль Перро, Маріус Петіпа, Олександр Горський, Ролан Петі (останній співпрацював з сучасним французьким композитором Морісом Жарром).

         У Харкові цю історію уперше утілили на сцені видатні українські балетмейстери Павло Вірский та Микола Болотов в 1933 році. Вони відомі й тим, що через декілька років створили в Києві ансамбль народного танцю, який  існує до наших днів. А ось хореографія балету «Собор Паризької Богоматері» на харківській сцені відтоді не раз змінювалася. Її варіанти представили  тут Василь Литвиненко (1948), Наталя Данилова (1952), Віктор Шкилько (1985). А нинішня прем'єра відбудеться в хореографічній версії народної артистки України Євгенії Хасянової, і теж на основі балетної класики. Втім, суть сюжету, розказаного  Віктором Гюго,   за ці десятиліття і навіть століття майже не змінилася. Тож глядачі, як і раніше,   радітимуть  зустрічі з  перекладеною на танець історією кохання, яке виявилось міцнішим за кам'яні мури Собору  Паризької Богоматері.

ХНАТОБ Харьков, Сумская ул, 25
Телефон: (057) 707-70-43 (кассы), (057) 707-70-91 (кассы)
Сеансы 18:30

'ПЕР ГЮНТ'

Дата: 26.05.2018
Категория: балет
Автор: Эдвард Григ

Балет в 2-х действиях по мотивам драматической поэмы Г. Ибсена.
Либретто Юрия Станишевского  Вадима Писарева.
Балетмейстер - постановщик народный артист Украины Вадим Писарев.
Дирижер - постановщик народный артист Украины Владимир Гаркуша
Художник - постановщик заслуженный художник  Украины Надежда Швец
17 мая 1997 года премьера балета была впервые показана на праздновании тысячелетия первой столицы Норвегии - г. Трондхейма артистами Донецкого театра оперы и балета.
 Из музыкально-драматических произведений Э. Грига особенно широко известна его музыка к драме Генрика Ибсена “Пер Гюнт”. Ибсен показал всему миру красоту суровой северной природы, героику  древних норвежских сказаний, населившей леса и долины целой толпой сказочных существ: троллей, гномов, фей, то враждебных, то доброжелательных к людям. Григ – гений утверждения. В «Пер Гюнте» он выделил из всего идейного и сюжетного богатства пьесы тему очищающей, беззаветной и верной любви. И теперь трудно представить драму Ибсена вне музыкального прочтения ее Григом.
Действие балета «Пер Гюнт» происходит в начале XIX века в Норвегии и Северной Африке. Этот спектакль национален и в то же время понятен для зрителей любой страны. В основе сюжета - рассказ о приключених  крестьянского парня, весельчака и затейника Пера, выбравшего в жизни опасный принцип – быть самим собой довольным. Две женщины, любящие Пер Гюнта, - мать Озе и юная Сольвейг - всю жизнь провели в ожидании, а Пер Гюнт в странствиях и приключениях. Умирающей матери он рассказывает о своих путешествиях, скрашивая ее последние минуты. К Сольвейг он приходит  уже старым и несчастным, осознав, что жизнь его растрачена попусту.

ХНАТОБ Харьков, Сумская ул, 25
Телефон: (057) 707-70-43 (кассы), (057) 707-70-91 (кассы)
Цена билета: 100 - 200 грн
Сеансы 18:30

Раду Поклитару. Модерн-балет "Лебединое озеро"

Дата: 04.06.2018
Категория: балет, гастроли

Раду Поклитару. Модерн-балет "Лебединое озеро" в Харькове

ХНАТОБ Харьков, Сумская ул, 25
Телефон: (057) 707-70-43 (кассы), (057) 707-70-91 (кассы)
Цена билета: 100 - 550 грн
Сеансы 19:00