Голова Херсонської обласної ради Владислав Мангер та директор Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Віктор Короленко на засіданні комісії з питань охорони здоров’я та здорового способу життя, яка відбулась 8 липня 2019 року, зробили низку брехливих і маніпулятивних заяв, які ставлять під загрозу доступність медичної допомоги пацієнтам у Херсонській області з 2020 року. Спростовуємо брехню і наводимо факти.

Нагадуємо, що у 2020 році стара модель фінансування медзакладів більше не працюватиме. Це норма Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Аби надалі отримувати кошти за послуги з Держбюджету, всі лікарні мають стати комунальними некомерційними підприємствами до кінця 2019 року і підписати договори з Національною службою здоров‘я України.

Фейк: «На сьогодні єдина область, яка перевела свої заклади в некомерційні – Полтавська» - Владислав Мангер.

Факти: Полтавська область – не єдина область в Україні, яка успішно проводить автономізацію медзакладів. Справді, лідером по реорганізації закладів є Полтавщина - 85% закладів вже змінили свій статус. Першою чергою це пов’язано з тим, що з 1 квітня в Полтавській області почався пілотний проект з відпрацювання Національною службою здоров’я всіх нюансів нової моделі фінансування у лікарнях.

На другому місці Харківська область - 80% медзакладів автономізовані та мають статус комунальних некомерційних підприємств. За ними - Волинська (75%), Рівненська (73%) та Львівська області (68%). Ще шість областей України перетворили у комунальні некомерційні підприємства більше 50% своїх лікарень.

Ще в 11 областях йде активний процес перетворення медзакладів, який завершиться восени. Наприклад, сусідня з Херсонською Миколаївська область хоч і автономізувала 29% своїх закладів, але в процесі перетворення, за даними МОЗ України, перебувають ще 51% закладів. Це означає, що лише за декілька місяців на Миколаївщині 80% закладів будуть у статусі комунальних некомерційних підприємств.

У Херсонській області на КНП перетворені лише 29% лікарень, а в процесі - 12%. Це означає, що скоріш за все Херсонська область не встигне реорганізувати 59% своїх закладів до кінця року. Ці заклади залишаться без можливості укладати договори с НСЗУ і, відповідно, не будуть отримувати кошти за надання медичних послуг. Місцевій владі доведеться шукати інші способи фінансування своїх лікарень, адже з 2020 року медичної субвенції не буде.

Фейк: «Досвід у Полтавській області негативний. По правді, вони потрапили у фінансову пастку, оскільки кошти Національної служби здоров’я України (далі – НСЗУ) не покривають витрати на харчування, поточні видатки, оплату комунальних послуг, капітальні видатки. Все це необхідно фінансувати з обласного бюджету», - Владислав Мангер.

Факти: Перші три місяці пілотування проекту у Полтавській області демонструють, що ефективні заклади отримують більше фінансування. Адже тепер НСЗУ оплачує лікування пацієнтів у тих лікарнях, де вони реально обслуговуються.

Водночас, пілотний проект у Полтавській області - суто технічний, створений саме для відпрацювання механізму контрактування та фінансування Національною службою здоров’я на рівні спеціалізованих лікарень. Місцева влада Полтавської області та НСЗУ перебувають у постійному контакті і повністю контролюють ситуацію. Тарифи, за якими отримують оплати 56 лікарень Полтавщини, діють лише цього року і в рамках пілотного проекту. Програма медичних гарантій, яка запрацює з 1 січня 2020 року, працюватиме за іншими тарифами. Наразі програма розробляється, у тому числі - з урахуванням досвіду пілотного проекту в Полтавській області. Тому досвід Полтавщини важливий для належного запуску програми медичних гарантій у 2020 році.

Вартість послуг у програмі медичних гарантій включатиме всі поточні видатки лікарень на надання медичної послуги пацієнту, у тому числі роботу медиків, ліки в рамках Національного переліку та харчування.

Оплата комунальних послуг закріплена в Бюджетному кодексі за місцевими бюджетами. Місцева влада як власник медичних закладів зобов’язана забезпечити доступність цих закладів для жителів міста, села, області. Капітальні видатки (наприклад, ремонт закладів, закупівля обладнання тощо) є інвестиціями громади у свою лікарню.

Місцева влада має зобов'язання перед громадами, їхня підтримка особливо важлива на етапі впровадження реформи.

Фейк: “Херсон – єдиний обласний центр, де третина жителів – пенсіонери, які мають доходи на рівні прожиткового мінімуму. У разі відсутності бюджетних коштів на медицину – мешканці не зможуть самостійно оплатити дороговартісні медичні послуги”, - Владислав Мангер.

Факти: З 2020 року усі медичні послуги, визначені гарантованим пакетом, будуть доступні всім українцям незалежно від їхнього рівня доходів чи майнового статусу. Їх можна буде отримати у будь-якому медичному закладі, що уклав договір з НСЗУ. Йдеться про усі рівні медичної допомоги - первинну, спеціалізовану амбулаторну, стаціонарну, а також екстреної, паліативної та реабілітаційної.

Фейк: «При переході на фінансування із НСЗУ через комунальні неприбуткові підприємства на утримання обласних медичних закладів необхідно виділити з обласного бюджету близько 500 млн грн», - Віктор Короленко.

Факти: Оскільки програма медичних гарантій тільки розробляється, то усі цифри є припущенням. Програма буде ухвалена Верховною Радою разом з Державним бюджетом на наступний рік. МОЗ України закликає не використовувати такі псевдоаргументи для дискредитації змін і залякування людей.

Фейк: «При переході екстреної служби НСЗУ не буде оплачувати пальне, а це ще 20 млн гривень», - Віктор Короленко.

Факти: Оплата Національною службою здоров‘я надання екстреної медичної допомоги включатиме всі видатки на надання такої допомоги, у тому числі вартість пального для машин екстреної допомоги.

Источник: moz.gov.ua

Новости портала «Весь Харьков»