Про це оголосили на церемонії конкурсу.
П’ятирічний Тимофій живе зі своїми мамою та бабцею в Черкасах часів дев’яностих. Навколо бідність, удома також бідність. Ліда працює на фабриці в макаронному цеху, її донька Ольга намагається поєднувати роботу в дитячому садку, навчання на заочному відділенні та виховання сина.
Й от якось бабуся Ліда знайомить сім’ю зі своїм новим бойфрендом – приводить додому афганського солдата Фелікса, якого після восьми років служби комісують із контузією. В нього розгублене обличчя, алкоголізм і нестримний потяг до поезії Адама Міцкевича та полонезів Міхала Оґінського.
Спершу Фелікс спілкується насамперед із Лідою, зачиняючися з нею в кімнаті – й ховаючися подалі від зовнішньої реальності. Але його образ поступово розкривається з погляду дитини, саме малий Тимофій спостерігає його страшні запої та раптові зміни настрою. Хлопець прив’язується до старого, від якого поступово відвертаються всі навколо.
Важкий посттравматичний синдром Фелікса набуває більш моторошних барв поряд із наївним Тимофієм. Малий не завжди розуміє, що відбувається, але бачить, наскільки це страшно. І навіть похмільні моменти просвітлення, коли виринає інтелігентний, навіть романтичний бекграунд афганця – радше відтінюють загальну темну картину зруйнованої людини.
Источник: suspilne.media/